Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Скачати реферат: Українські землі у ХІХ столітті

Українські землі у ХІХ столітті / сторінка 18

Назва:
Українські землі у ХІХ столітті
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
79,02 KB
Завантажень:
1615
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.6

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 
починаючи з походів Аскольда і закінчуючи проектами Мазепи, до-

магалася панування на Чорному морі.

Прагнення Росії вилилося наприкінці XVIII ст. в химерному

«грецькому проекті» – модернізованій теорії III Риму. Цей III Рим

– Москва-Петербург – за цим проектом мав заволодіти II Римом –

Візантією. Успішне закінчення війни з Туреччиною в 1774 році, опа-

нування Криму та всього північного узбережжя Чорного моря нібито

робили реальною мрію російських царів. Під час тріюмфальної подо-

рожі Катерини 11 до Криму в Херсоні стояла брама з написом: «Шлях

на Царгород». У розмовах із монархами Европи Катерина II визна-

чала поділ впливів: Австрія мала дістати 1-й Рим, а Росія – 11-й –

Візантію. Для реалізації цього пляну навіть дано ім'я унукові Кате-

рини 11 – Константин: його призначала вона на поновлений престіл

імператора Візантії."

Але незалежно від цих плянів Росії, Україна дістала вихід до

Чорного моря, і перед нею відкрився шлях до небувалого економіч-

ного розвитку. Поміщики переходили до інтенсивних способів госпо-

дарства, заводили многопільну систему, тонкорунних овець-мерино-

сів тощо. Україна стала шпихліром для цілої Європи.

ЗАХІДНА УКРАЇНА ПІД ОКУПАЦІЄЮ АВСТРІЇ

На підставі першого розподілу Польщі 1772-го року Галичина,

а незабаром і Буковина, опинилися під владою Австрії. Свої пре-

тенсії на Галичину Австрія умотивувала в спеціяльному меморіялі,

укладеному 1771 року під назвою: «Вивід прав Угорської корони до

Червоної Руси і до Поділля, так само як Чеської корони – до кня-

зівств Освєциіма й Затора». У цьому меморіялі Австрія доводила

свої права на всі землі, які належали Угорщині та Чехії, бо Угор-

щина та Чехія належали Габсбурґам. Росія, яка ввесь час прагнула

загарбати під свою владу всі українські землі, дуже неохоче по-

годилася відступити ті території Австрії, і російські війська поки-

нули Галичину тільки під тиском австрійських окупаційних військ.

До Австрії прилучено Руське воєвідство, без Холмської землі,

але з Замостям, Волзьке та окраїни Подільського й Волинського

восвідств, а з чисто польських земель – південні частини Краків-

ського й Сандомирського воевідства та частину Люблінського. Ці

землі дістали назву «Королівство Галичини та Льодомерії (Володо-

мирії)».

По третьому розборі Польщі до Австрії прилучено Холмську

землю та окраїни Берестейського і Підляського восвідств. Але року

1809 Холмщину приєднано до Варшавського воєвідства, а після Ві-

денського Конгресу –в 1815 році – до Царства польського.'""

Року 1774 до Австрії приєднано частину Молдавії під назвою

^Буковина», а до Угорщини – українське Закарпаття (або Підкар-

паття). Ці три українські території жили своїм відмінним життям

і тому історію їх під австрійською окупацією подасться окремо.

Доля цих трьох частин українського народу мала багато спіль-

ного: всі вони терпіли тяжкий гніт сусідніх народів – угорського,

польського, румунського, а Австрія нічого не робила, щоб їх захи-

стити. З другого боку, протягом цілого XIX ст. всі вони вели бороть-

бу проти зовнішнього тиску і денаціоналізуючого москвофільства,

прихильники якого доказували, що галичани, буковинці та закар-

патські українці належать до російського народу, а їхня мова – до

єдиної російської мови.

а) Галичина. Австрія дістала Галичину в стані занепаду

Війни, російська окупація довели країну до зубожіння. Шляхетство

підірвало своє значення в Польській державі взаємною боротьбою

окремих родів; міське населення занепало одночасно з занепадом

торгівлі та промисловости. Селянство зубожіло під гнітом кріпац-

тва. Хліборобство мало екстенсивний характер. Ремісництво ледве

животіло.

Представник освіченого абсолютизму, цісар Йосиф II, намага-

ючись піднести господарське й духове життя Галичини, дав новий

устрій містам, реґулював торгівлю, будував школи і шпиталі.'"

Року 1774 засновано у Відні при церкві св. Варвари «Барбареум»

– семінарію для уніятського духовенства, яку року 1784 перене-

сено до Львова. Замість шкіл єзуїтського, василіянського та піяр-

ського орденів, де наука велася латинською й польською мовами.

австрійський уряд заснував гімназії з німецькою мовою навчання;

пізніше, року 1825, введено польську мову навчання. Року 1774 за-

сноване народні школи трьох типів: одноклясові – парафіяльні, з на-

укою українською мовою, триклясові та чотириклясові – з наукою

німецькою мовою. Року 1784 у Львові створено університет з чотир-

ма факультетами. На трьох факультетах викладали німецькою мо-

вою, а на Богословському – латинською. 1787 року зорганізовано

окремий Богословський факультет для українських студентів

з українською викладовою мовою; цей університет існував до 1809

року.'"

Велику увагу звернув австрійський уряд на впорядкування еко-

номічних та соціяльних відносин. Особисте підданство селян скасо-

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 
Реферат на тему: Українські землі у ХІХ столітті

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок