Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> реферат українською: Українські землі у ХІХ столітті

Українські землі у ХІХ столітті / сторінка 19

Назва:
Українські землі у ХІХ столітті
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
79,02 KB
Завантажень:
1615
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.6

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 
вано. 1782 року видано наказ для Галичини, яким обмежувалося

права панів над селянами: селяни діставали право одружуватися

без згоди пана, віддавати дітей до шкіл, шукати заробітку де зав-

годно; зреформовано суд. Року 1799 встановлено нове оподаткуван-

ня: 70"/о прибутку з праці йшло селянинові, 18°/о – державі і тільки

12°/о – дідичеві. Щоправда, усі ці реформи здебільшого залишилися

на папері, бо після смерти Йосифа II наступники його не дбали за

долю селян. Австрія переживала тяжкі часи воєн із Наполеоном,

які зруйнували державу. Нові накази 1819 року збільшили оподат-

кування селян. Почалися безконечні судові процеси селян із діди-

чами, на яких здебільшого вирішувалось справи в користь дідичів.

Становище селян погіршувало те, що в Галичині знову почала здо-

бувати вплив польська шляхта, яка лякала німецьку адміністрацію

вигадками про прихильність українців до Росії. Під впливом поль-

ської шляхти запроваджено в школах польську мову замість укра-

їнської. Польонізація так широко охоплювала населення, що на-

віть духовенство, яке прагнуло зберегти /ь-оаїнську культуру, в осо-

бистих стосунках вживало польської мови.'"

Проте, хоч австрійські реформи мали невелике практичне зна-

чення, вони багато зробили для морального піднесення українців,

дали надію на ліпше майбутнє, розбудили енергію для боротьби за

майбутнє. Велику ролю у цьому відродженні відіграло молоде укра-

їнське духовенство, серед якого було багато освічених осіб, що

дбали за національні інтереси. Взагалі Уніятська Церква, яку спо-

чатку хотіли були використати поляки для польонізації українців,

стала у другому, третьому поколінні народньою Церквою, що охо-

роняла інтереси, звичаї, традиції, мову народу.'"

Польські заходи, а зокрема введення польської мови у школах

викликало протести: митрополит Михайло Левицький, під впливом

каноніка Івана Могильницького, звернувся до уряду з ученим трак-

татом в обороні «руської» – української мови. Спроба Могильниць-

кого заснувати у Перемишлі просвітнє товариство священиків не

мало успіху: воно не витримало опозиції збоку польського духовен-

ства та ополячених уніятів-Василіян. Більшого досяг Могильниць-

кий, закладаючи українські народні школи. У Перемишлі в 1820–

1830-их роках зібрався біля єпископа Івана Снігурського гурток

письменників та вчених: о. Йосиф Левицький, автор граматики,

о. Йосиф Лозинськіві, етнограф, о. Антін Добрянський, історик,

о. Іван Лаврівський, філолог – які поклали початок культурному

відродженню Західньої України.'"

Одночасно з культурним рухом ширяться в Західній Україні ре-

волюційні рухи. Польські повстанці 1830-их років мали прихильни-

ків не лише серед української молоді, а навіть серед львівського

греко-католицького духовенства, але на перешкоді до згоди стояло

презирливе ставлення поляків до національних почувань україн-

ців.'" Галицька молодь, як і наддніпрянська, прагнула наблизитися

до народу, вивчала його мову, фолкльор.

Справжнє відродження Західньої України почалося пізніше –

в 1820-их роках. У центрі його стояла – «Руська Трійця» – Мар-

кіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький, усі вихованці

Львівської Духовної Семінарії. Вони прагнули уґрунтувати галиць-

ке відродження на духовому зв'язку з Україною Наддніпрянською.

Першим виявом відродження був збірник «Русалка Дністрова»,

виданий Шашкевичем у 1837 році. Це була перша книжка в Гали-

чині, написана українською народньою мовою. Хоч ця книжка була

сконфіскована, все ж вона справила велике враження. Вона, – як

писав Головацький, – «запалила вогонь. . , який створив очі кож-

ному письменному чоловікові». Члени «Трійці» збирали пісні, пи-

сали статті до чеських, польських, німецьких часописів про життя

українського народу. Однак, час для їхньої праці був несприятли-

вий: в Австрії панувала реакція, уряд боявся зв'язків українців із

Польщею; серед більшости духовенства, яке тоді було єдиним ре-

презентантом культурного громадянства Галичини, панував консер-

вативний настрій. Члени «Трійці» опинилися в тяжкому стані, не

мавши жадної.підтримки. Шашкевич помер у злиднях, Вагилевич

перейшов до польських панів. Від «Трійці» залишився один Я. Го-

ловацький.'"

Революпійний рух – так звана «Весна народів» – який охопив

усю Европу в 1848 році, глибоко захопив Австрію. Він виявився

в повстаннях у самій столиці Австрії, Відні, та серед підкорених

Австрії народів Угорщини, де очолив повстання Кошут, Італії, Че-

хії, Галичини, Буковини. Поляки також заворушилися, бажаючи

відновити незалежну Польську державу. Цісар Фердінанд 1 спішно

проголосив конституцію, скликав парлямент, скасував панщину.

Момент був сприятливий і для українців. Переважна частина їх

почала організуватися окремо від поляків. Австрійський уряд пішов

назустріч українцям, шукаючи у них підтримки в боротьбі з угор-

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 
Реферат на тему: Українські землі у ХІХ столітті

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок