Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Скачати реферат на тему: Українські землі у ХІХ столітті

Українські землі у ХІХ столітті / сторінка 24

Назва:
Українські землі у ХІХ столітті
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
79,02 KB
Завантажень:
1615
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.6

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 
нальному відродженні. З 1870-их років посилюється боротьба укра-

їнців із румунами за національну окремішність, з одного боку, Тс

германізацією – з другого. У Буковині виникають різного род^

українські товариства. Року 1869 засновано в Чернівцях товариство

«Руська Бесіда», першу українську організацію в Буковині, спочат-

ку – клюб, яка згодом перетворилась на літературне товариство

Проіснувало воно до 1940 року і відіграло значну ролю в національ-

ному відродженні цього краю. Проте, в товаристві виявилася роз-

біжність поглядів: Більшість належала до москвофілів, які обсто-

ювали «єдину загальноруську мову», а меншість була за народню

українську мову. Року 1870 засновано в Чернівцях політичне това-

риство «Руська Рада», а 1875 року там же створено німецький уні-

верситет з катедрою української мови.'"

Становище буковинських українців покращало тільки в 1880-их

роках, коли провід українського зорганізованого життя перебрали

народовці: завдяки їм до парляменту вислано національне свідомих

послів.'" Велике значення мали й інші чинники: з одного боку пог-

либлювався москвофільський рух, який почав лякати австрійський

уряд, внаслідок чого, щоб обмежити його, дано більше свободи в на-

ціональних питаннях українцям; в той же час румуни страшили

уряд доносами на «москвофільство» українців. З другого боку ав-

стрійський уряд втрачав довір'я до румунів після того, як 1878 року,

внаслідок російсько-турецької війни, румунські воєвідства – Мол-

давію та Волощину – об'єднано в незалежну державу – Румунію,

яка року 1881 стала королівством. Румуни в Буковині прагнули при-

лучення до Румунії. Австрійський уряд почав із більшою увагою

ставитися до українців.

1884-ий рік позначився перемогою народовців у «Руській Бесіді»,

звідки москвофіли примушені були виступити, а в 1885 р. народовці

перебрали провід в «Руській Раді». Того ж року «Руська Бесіда»

почала видавати народною мовою часопис «Буковина». З того часу

засновується на Буковині багато українських товариств та установ,

число яких року 1914 досягає 590.

До цього ж періоду належить діяльність видатних письменни-

ків: о. С. Воробкевича, Г. Воробкевича і О. Ю. Федьковича, зна-

чення якого для Буковини порівнюється з значенням Шевченка для

України. Серед буковинських учених та громадських д ячів чолові

місця належать: проф. С. Смаль-Стоцькому, М. Василькові та О.

Поповичеві.

У формуванні української провідної верстви, в ідеологічній бо-

ротьбі за українське «я», Буковина протягом другої половини XIX ст.

мала постійні контакти з Галичиною та Наддніпрянською Україною.

Буковину відвідували: Я. Головацький, О. Наумович, О. Барвін-

ський; великий вплив мали – М. Драгоманов, О, Кониський та

інші.

Так, на переломі XIX та XX століть, встановлювався зв'язок між

Україною, що була під окупацією Росії, і тими землями, що були

під окупацією Австрії.'"

в) Закарпаття. У ХУГ ст. Закарпаття ввесь час примушень

було брати участь у боротьбі сусідів. Після перемоги Угорщини

в 1526 році, його поділено між трьома сусідами: Австрією, Туреччи-

ною та Семигородом. Закарпатська Україна стала територією, на

якій точилася боротьба Австрії з Семигородом, Західне Підкар-

паття – Пряшівщина та Ужгородщина – перебувало під зверхні-

стю Австрії, а східне – Семигороду Країна була зруйнована, міста

занепали. Єдиним позитивним явищем було те, що зменшився тягар

панщини, а в горах її не було зовсім. Це стало причиною припливу

до Закарпаття переселенців із Галичини.

Протягом XVII ст. на Закарпатті розвивалася своєрідна куль-

тура; вживалися богослужбові книги київського та львівською дру-

ку; творилася місцева релігійна література, апокрифи, легенди, по-

лемічно-апологетичні літописи (наприклад, Гукливський літопис)

середньовічні повісті, вірші. Власного друку не було і перші книгг

друкували в Тернові. Закарпатське письменство вживало народньо;

мови і мало релігійний характер.

XVIII ст. було добою відносного спокою. Правління Марії Тере-

зії та Йосифа 11 позначилися пільгами для селян; «урбарегулябія'

1766 року обмежила панщину, а 1785 року скасовано підданство се-

лян. Проте, після смерти Йосифа II, його наступник, Леопольд, від-

новив кріпацтво, яке тривало до 1848 року. Посилення панщини

викликало рух опришків, повстанців, які ховалися в горах і звідти

вчиняли напади та грабували поміщицькі садиби.

У XIX ст. на Закарпатті було багато інтелектуальних сил, як:

не знаходили відповідного становища на батьківщині іі переходили

до Галичини або до Росії. Так до Львова переїхали – П. Подій ть

1. Земанчик – професори Львівського університету, а М. Балудян-

ський, 1. Орлай, Ю. Гуца-Венелин, К. Павлович працювали в Росії

і на Україні. Поволі в закарпатській літературі творилася нова но-

ва, далека від народньої. Найвидатнішою особою цієї доби був істо-

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 
Реферат на тему: Українські землі у ХІХ столітті

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок