Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Скасування панщини в Галичині в 1848 році

Скасування панщини в Галичині в 1848 році

Назва:
Скасування панщини в Галичині в 1848 році
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,31 KB
Завантажень:
75
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Скасування панщини в Галичині в 1848 році

Скасування панщини в Галичині в 1848 році

Особливо актуальним в наш час, на початку нового тисячоліття є питання скасування панщини в Галичині, адже вона мала непересічний вплив як на становлення української ідеї, так і на перспективи боротьби українського народу за утвердження своєї державності.

В 1998 році спеціальну виставку, присвячену 150-річчю скасування панщини в Східній Галичині, підготував на основі власної колекції доктор історичних наук, професор, академік Володимир Грабовецький. Експозиція відкрилася в Івано-Франківському державному історико-меморіальному музеї Олекси Довбуша. Тут можна було ознайомитися з виданням І. Франка «Панщина та її скасування 1848 року в Галичині», іншими матеріалами про цю подію, урядовими наказами, примірниками першої української газети “Зоря Галицька” 1848 року, світлинами з засідань Головної Руської Ради, різноманітними книгами, фотографіями «пам'ятників свободи», роботами Леопольда Левицького.

...На початку 1848 року в ряді європейських країн почались буржуазні та буржуазно-демократичні революції, їх полум'я охопило й Австрійську імперію. Ці події надали широкого розмаху національно-визвольному рухові в Східній Галичині. В таких умовах земельна шляхта все більше переконувалась, що їй не втримати старі порядки навіть з допомогою губернатора. Тепер в її колах почало обговорюватись питання про скасування панщини.

В критичний момент, коли демократичні сили з нетерпінням чекали останнього слова земельної шляхти, уряд перехопив ініціативу. 22 квітня губернатор Стадіон оголосив міністерський рескрипт “Про скасування панщини й інших кріпосних повинностей". В ньому повідомляється таке: "На основі високого міністерського указу від 17 квітня № 876 Міністерства внутрішніх справ починаючи з 15 травня 1848 року в королівстві Галіції і Лодомерії всі панщинні й інші кріпосні повинності скасовуються за винагороду в майбутньому за рахунок держави”.

Того ж дня по селах були розіслані чиновники з текстом «промови» до підданих при оголошенні циркуляру про скасування панщини та інших кріпосних повинностей. На початку «промови» підкреслювалося, що скасування панщини та інших кріпосних повинностей є виконанням цісарських обіцянок, даних у патенті від 13 квітня 1848 року про скасування далеких повозів і допоміжних днів. Іван Франко зауважує: «Промова» закликала селян до слухняності, поважання власності, охорони спокою, до недопущення і усунення будь-яких підбурювань, до порушення порядку з боку зловмисних осіб».

Проголошуючи декрет про скасування панщини, віденський уряд мав на меті паралізувати політичну діяльність ліберальної шляхти і частини інтелігенції, спрямовану на розширення фронту національно-визвольного руху за рахунок втягнення в нього селян, зміцнити серед найбідніших верств населення свій авторитет, обіцяти поміщикам винагороду за скасовані панщину і кріпосні повинності.

Оголошення урядового декрету про скасування панщини ліберальна шляхта і демократи зустріли з величезною люттю, бо в добровільному звільненні селян шляхтою вони вбачали джерело зростання і зміцнення польського національного руху. Тепер же, коли ініціативу взяв на себе уряд, шлях до селянства для лібералів і демократів був закритий.

Вже на другий день після оповіщення декрету про скасування панщини “Рада Народова” опублікувала лист на ім'я губернатора з численними підписами, а якому говорилось:

"Терпіння наше велике, але й море має свої гранітні береги, які воно в момент бурі ламає і знищує, Буря близька, Наше терпіння вичерпується, В ім'я справедливості підписані вимагають від губернатора видання доповнення до циркуляру від 22 квітня про те, що панщина скасована за бажанням самих землевласників. Ставлячи ряд додаткових вимог, зокрема щодо організації національної гвардії, автори листа запевняють, що за всі свої права вони "боротимуться до останньої краплі крові".

Рятуючи репутацію дискредитованої земельної шляхти, «Рада Народова» звернулася до землевласників із закликом не чекати 15 травня, а скасувати панщину негайно, оформивши цей акт зверненням до селян. Заклик демократів, однак, не знайшов відгуку на одному з засідань «Ради Народової», де були присутні кілька селян. Головуючий запросив їх зайняти місця серед радників, а в своїй промові, зверненій спеціально до селян, говорив: «Нема вже панів, нема вже хлопів, е тільки брати, діти однієї землі. Пан в сюртуці і селянин у свиті - це брати, це тільки сусіди». Наприкінці промови оратор закликав: “Зрозумійте, що ми вам, а не хто інший, дарували панщину".

Проте всі заклики ліберальної шляхти і польської демократії, звернені до селян,, уже не мали сили. Українського і польського селянина тепер ніхто не міг переконати, що не цісар, а шляхта звільнила його від тяжкої панщини. Таким чином, і польська інтелігенція втратила останній шанс на залучення селянства до національно-визвольного руху.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Скасування панщини в Галичині в 1848 році

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок