Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Імітація монаршої поведінки в "дивних" вчинках Богдана Хмельницького на початку 1649 р.

Імітація монаршої поведінки в "дивних" вчинках Богдана Хмельницького на початку 1649 р.

Назва:
Імітація монаршої поведінки в "дивних" вчинках Богдана Хмельницького на початку 1649 р.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,95 KB
Завантажень:
45
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Концептуальні трагічні помилки, прорахунки, прояви некомпетентності, невиправданої навіть за поняттями тієї епохи жорстокості переважно «делікатно» замовчуються, у кращому разі – обмежуються легкими докорами, а здебільше - пояснюються «злочинною змовою» сучасників-поляків, які свідомо з метою дискредитації сфальсифікували вчинки гетьмана, перебільшивши закономірні для усіх війн трагічні складові україно-польської війни. Як не парадоксально, до сьогодні залишаються, на жаль, поодинокими спроби дати добре аргументоване, позбавлене соціологічних та психологічних штампів, пояснення тих чи інших вчинків Б.Хмельницького та його соратників (як, власне, і представників польського, татарського, російського та турецького таборів), яке б базувалося не на упередженому заздалегідь виправдальному чи звинувачувальному ставленні до подій середини XVII ст., а на підгрунті максимально повного врахування ментальних, поведінкових стереотипів доби. Ми маємо на увазі вишукано-резонансну рецензію Н.Яковенко на серію публікацій перш за все В.Смолія та В.Степанкова [17; див. також: 19], а також деяких інших авторів, зокрема О.Толочка [11] та автора цих рядків [2], присвячених політичній та духовній ситуації в Україні напередодні Хмельничини, українській національній революції та постаті Хмельницького.

Для наших подальших роздумів немає особливої потреби здійснювати розлогий джерелознавчий та історіографічний аналіз, оскільки він, з одного боку, вимагає спеціальної концептуальної зосередженості, а з іншого - надалі ми будемо оперувати у необхідних випадках виключно загальновідомими, хрестоматійними аргументами, коли можна дозволити собі уникнути розлогих екскурсів щодо розгляду джерел та літератури. Зазначимо лише, що безпосередньо біографії Б.Хмельницького присвячена досить велика кількість робіт з різних наукових та ідеологічних таборів, серед яких в першу чергу слід назвати імена М.Грушевського, М.Кордуби, В.Липинського, І. Крип`якевича, В.Замлинського, Я.Дашкевича, В.Смолія, В.Степанкова, П.Гоя, Я.Федорука, В.Горобця, Т.Чухліба, В.Сергійчука, В.Серчика та багатьох інших. Події кінця 1648 – початку 1648 рр. з огляду на їх особливу роль в контексті подій українських визвольних змагань і які будуть нас цікавити в першу чергу, зрозуміло, були неодноразово проаналізовані на підставі архівних та введених до наукового обігу джерел. «Екстраваганті» як для етичних та субординаційних сенйорально-васальних уявлень середини XVII ст. риси дій Б.Хмельницького на Різдво 1649 р. у Києві та під час його пізнішої зустрічі з польськими послами у Переяславі в лютому 1649 р. не могли залишитися поза увагою науковців, але, як свідчить знайомство з відповідними працями, запропоновані інтерпретації не можуть задовільнити. Противники наполегливого тяжіння Б.Хмельницького до законного гетьманства та юридично забезпеченої державної влади над українською автономією чи, в перспективі – над легітимно незалежною Україною, як правило тлумачать його невиправдано «зухвалу» поведінку як прояв психічної аномалії, епатаж втратившого від жадання абсолютної влади глузд «хама» чи «холопа», який почав зневажати елементарні васальні обов`язки та шляхетський політес тощо. В свою чергу палкі прихильники владних намірів гетьмана та державотворчих амбіцій козацької України в цілому вбачають в його «дивній» поведінці межі 1648-1649 рр. саме принципове ігнорування польсько-шляхетських традицій в контексті усвідомлення силою отриманої влади «правом меча» (чи в скорегованій під впливом технічного прогресу та історичних реалій термінології XVII ст. - «правом шаблі»), що зрештою і стало грунтом для наполегливих спроб утворити Українську козацьку державу.

Ми дозволимо собі не погодитися з жодною з наведених думок. По-перше, як свідчать наступні події у розвитку українсько-польських стосунків до смерті гетьмана включно, Б.Хмельницький після порівняно нетривалого періоду «затемнення» повернувся до традиційних способів легітимізації влади, які утвердилися протягом Середньовіччя в християнських та ісламських країнах та продовжували бути чинними і в досліджувану добу. По-друге, така літня, досвідчена людина як Б.Хмельницький навряд без поважних причин так відверто продемонстрував би власне зневажання віковими традиціями, оскільки остаточно втратив би репутацію солідного політика не тільки в польських очах, але і з боку Росії, Туреччини, Криму та інших можливих союзників та партнерів. Крім того, більш уважна інтерпретація вчинків Б.Хмельницького та використання певних нових дослідницьких технологій дозволить, як на нашу думку, запропонувати більш переконливе пояснення поведінкової стратегії нашого героя наприкінці першого етапа національної революції.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Імітація монаршої поведінки в "дивних" вчинках Богдана Хмельницького на початку 1649 р.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок