Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Православна церква в Карпатській Україні (1938-1939)

Православна церква в Карпатській Україні (1938-1939)

Назва:
Православна церква в Карпатській Україні (1938-1939)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,51 KB
Завантажень:
52
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Питання церковних відносин в період Карпатської України залишається актуальним у зв’язку з відсутністю окремих наукових розробок та різноманітністю підходів та думок вчених. Роль церкви в тогочасному суспільстві необхідно переоцінити, використовуючи новітні архівні документи, що дають можливість усунути ряд помилкових думок, неточностей та упередженостей. Слід зазначити, що тема діяльності церков у період Карпатської України в тій чи іншій мірі розроблялася світськими та церковними істориками. Серед останніх публікацій, заслуговують на увагу наукові розвідки Ігоря Ліхтея про діяльність Крижевацького єпископа Діонісія Няряді в Карпатській Україні [1], про міжконфесійні відносини в 1938-1949 рр. Надії Бенько [2], про канонічно-юридичний статус Мукачівської греко-католицької єпархії та церковну політику уряду Августина Волошина Володимира Фенича [3], про українізацію православної церкви Осипа Данка [4] та монографії Миколи Вегеша [5]. Не достатньо уваги приділено вивченню церковного питання в Карпатській Україні в узагальнюючих працях ігумена Гавриїла (Кризини), протоієрея Василя Максимишинця, Павла-Роберта Магочія, Петра Стерча [6].

Як видно з перерахованої історіографії, більшу увагу вчених привертало дослідження діяльності греко-католицької церкви, що є закономірним явищем, у зв’язку з тим, що греко-католицька церква за кількістю вірників в Карпатській Україні посідала перше місце. Головну увага в даному дослідженні відводиться висвяченню діяльності православної церкви, яка нараховувала за різними джерелами від 130 до 170 тисяч вірників [7]. У 1931-1938 рр. православну церкву очолював Мукачівсько-Пряшівський єпископ Дамаскин (Грданичка), який мав резиденцію в Мукачеві [8]. У червні 1938 р. за рішенням Собору Сербської православної церкви Дамаскина (Грданичка) було призначено єпископом канадської єпархії СПЦ, на вакантне місце Мукачівсько-Пряшівського єпископа 23 червня 1938 р. був обраний Володимир (Раїч), професор чоловічої гімназії в Белграді [9]. 30 жовтня 1938 р. відбуласяйого хіротонія в Белграді. Єпископ Володимир, в миру Любомир Раїч, народився 11 січня 1882 р. в м. Ужиці (Сербія). Після закінчення школи у рідному місті виїхав до Росії, де у 1903 р. закінчив Віфанську духовну семінарію. У 1907 р. отримав диплом кандидата богослов’я Московської духовної академії, після чого працював викладачем гімназії в Сербії. 2 травня 1937 р. висвячений у монахи з іменем Володимир. Через деякий час отримав сан ієродиякона, ієромонаха та архімандрита [10].

Незважаючи на рішення Собору РПЦ єпископ Дамаскин (Грданичка) перебував у Мукачеві до серпня 1938 р., керуючи справами єпархії. Лише 16 листопада 1938 р. на нову кафедру прибув єпископ Володимир (Раїч), де 20 листопада відбулася його інтронізація [11]. Під владою нового єпископа опинилося біля 130 тис. вірників, понад 130 парафій, в т.ч. 12 на Пряшівщині, розташованих в 6-ти благочинних округах, 5 монастирів і 13 скитів з 417 насельниками. Після Віденського арбітражу єпископ Володимир (Раїч) 26 листопада 1938 р. переїхав з Мукачева до Хуста, де поселився в будинку по вул. Великій Кірешській, біля православної церкви. В Мукачеві він залишив свого адміністратора – ігумена Аверкія (Таушев), під керівництвом якого перебувала Архієрейська резиденція і єпархіальне майно, та номінально всі приходи й монастирі на окупованих територіях [12]. 29 листопада 1938 р. єпархіальне управління просило земський уряд в Хусті виплатити єпископу особисту дотацію за вересень-грудень 1938 р., вказуючи, що до кінця серпня 1938 р. платню отримував єпископ Дамаскин (Грданичка) [13].

22 грудня 1938 р. єпископ Володимир (Раїч) звернувся до міністерства культів і народної освіти в Празі. У листі він вказував на необхідність перенесення єпископської резиденції Мукачева потрібно перенести до Хуста, у зв’язку зі зміною політичної ситуації. Єпископ просив міністерство надати єпархіальному управлінню субвенцію в розмірі 800 тис. крон для купівлі земельної ділянки та будівництва будинків для єпископської резиденції, єпархіального управління, богословської семінарії [14]. Наступне прохання до міністерства культів і народної освіти стосувалося виділення третьої частини державної субвенції на погашення боргів церковних громад в Карпатській Україні. У листі вказувалося, що єпархія отримала в 1937 р. – 225 тис. крон, в 1938 р. – 215 тис. крон, що витратила на повернення банківських позик за будівництво церков та купівлю дзвонів [15].

Для ефективного функціонування єпархії єпископ Володимир (Раїч) реорганізував Духовну Консисторію: духовний суд, шкільне, монастирське та єпархіальне управління. На чолі цих установ єпископ призначив близьких до себе осіб з місцевого духовенства.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Православна церква в Карпатській Україні (1938-1939)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок