Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> І.Є.Забєлін – дослідник скіфських царських курганів півдня Катеринославщини

І.Є.Забєлін – дослідник скіфських царських курганів півдня Катеринославщини

Назва:
І.Є.Забєлін – дослідник скіфських царських курганів півдня Катеринославщини
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
29,38 KB
Завантажень:
75
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Перші відомості про них знаходимо у щоденниках російських мандрівників кінця ХVІІІ ст., зокрема, В. Зуєва, який залишив опис славнозвісного Чортомлицького кургана із малюнком кам’яної половецької скульптури, що стояла на ньому: “Выехав из Чертомлыка, верст через пять увидели мы превеликий курган, какого я ни прежде ни после не видывал. Его называют тут Толстою Могилою. Вокруг, видно, он также был окладен известковым каменьем, потому что сколь много по степи проезжал к нему его валялось, больше того на сей художественной горе его было. Взошед на оный довольно круто, посреди самого верха представляется ямина, которая, однако, не от чего иного есть, как что земля осела, и в оной ямине стоит каменный болван увеличенного росту” [1].

Грандіозність кургану, висота якого на початок розкопок перевищувала 20 м, а окружність 350 м, та пов’язані з ним численні легенди, як, наприклад, така, що повідомляла про “сорок мішків золота” на глибині 3 саженів, охоронюваних іконою Богоматері – все це надавало Чортомлику незвичайну привабливість. Відомо, що напередодні Кримської війни 1853-1856 рр. Археографічна Комісія вела переговори з землевласником, генерал-аншефом Зейфартом про умови розкопок Чортомлика. Непоступливість останнього, який вимагав передачі йому третини коштовних знахідок, а також війна, що розпочалася, затримали дослідження величного кургану.

1859 року у Петербурзі почала діяти Імператорська Археологічна Комісія, очолена графом С.М. Строгановим, якій було передано пріоритетне право проведення досліджень старожитностей з вітчизняної історії та побуту народів, які в різні історичні епохи населяли простори Російської держави. За її ініціативи було поновлено переговори із вдовою землевласника про умови досліджень Чортомлицького кургана.

До Нікополя виїхав майбутній дослідник Чортомлика молодший член Комісії Іван Єгорович Забєлін. Готуючись до масштабних робіт, він протягом трьох польових сезонів 1859-1861 років здійснив “пробні” розкопки декількох курганів поблизу сучасного с.м.т. Томаківка Дніпропетровської області та в навколишніх степах. “Нигде нельзя встретить такого числа могил самой разнообразной величины и конструкции, как на пространстве, окружающем пороги верст на 200 или 300 в квадрате”, - писав І.Є. Забєлін після подорожі 1859 року. Проведені дослідження переконали його, що саме тут знаходився легендарний некрополь скіфських царів Геррос, про який згадував Геродот.

Першим було розкопано у 1859 р. Гермесів курган, який знаходився поблизу сучасного с. Мар’ївка Запорізької області. У різні епохи цей курган зазнав пошкоджень: був пограбований ще у давнину, а у ХІХ ст. землевласник О.М. Міклашевський зруйнував 6,5-метровий насип аматорськими розкопками, проклавши траншею через центр. І.Є. Забєлін відкрив два різночасових скіфських поховання у катакомбах,в яких збереглися рештки бронзових і залізних виробів, кінської упряжі, золотих прикрас, серед яких виявилася високохудожня платівка із зображенням боя кінного та пішого воїнів.

Наступним у дослідженні скіфських старожитностей став Краснокутський курган, розташований поблизу с. Преображенка Томаківського району Дніпропетровської області. Розкопки проводилися у 1860 р. За розмірами – висота насипу 8,5 м, діаметр 54 м – та крепідою з гранітних брил цей курган відповідає сучасним уявленням про тип аристократичних поховань. У центральній могилі, хоча і двічі пограбованій у давнину, збереглися два скупчення оздоблених деталей поховальних возів, зокрема бронзові навершшя, 80 вудил, вістря стріл. Поруч знаходилася кінська могила з кістяками чотирьох коней з коштовними прикрасами із срібла [2].

У 1861 р. І.Є. Забєлін здійснив розкопки Гострої Томаківської Могили та Томаківської Близниці. В першому випадку курган було споруджено за доби епохи бронзи, про що свідчать майже безінвентарні поховання так званої ямної культури. Наявність кам’яної крепіди і панцирної обкладки, звичайно пов’язаних із скіфськими похованнями, натякало на наявність впущеного в давній курган скіфського поховання. На жаль, І.Є. Забєлін перервав розкопки, не завершивши дослідження. А у наступному році місцевий селянин знайшов у непорушеній частині насипу багатий інвентар впускного скіфського поховання, до якого входили 200 вістрів стріл, велика ворварка, шийна гривня із прикрасами зернню, лунниця і ставший широко відомим меч у золотих піхвах, прикрашених зображеннями звірів та геометричним орнаментом з емалями. Цей комплекс датовано УІ – початком У ст. до н.е. Томаківська Близниця, датована ІУ ст. до н.е. теж була пограбована у давнину.Залишилися недоторканними лише три поховання і рештки інвентарю.

До цієї епохи належить також Слоновська Близниця з похованням, зазвичай пограбованим, у катакомбі, поряд з яким знайдено чотири бронзових навершшя поховального возу і предмети кінської вузди. Про належність поховання жінці свідчить наявність у рештках поховального інвентарю кістяного веретена, а також зазначених навершшів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: І.Є.Забєлін – дослідник скіфських царських курганів півдня Катеринославщини

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок