Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Веслав Маєвський – дослідник військової історії польско-українських стосунків і бойового протистояння в XVI-XVIII ст.

Веслав Маєвський – дослідник військової історії польско-українських стосунків і бойового протистояння в XVI-XVIII ст.

Назва:
Веслав Маєвський – дослідник військової історії польско-українських стосунків і бойового протистояння в XVI-XVIII ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,42 KB
Завантажень:
44
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Нещодавно в 1992 р. ми вже мали нагоду хоча б побіжно розглянути новітню польську історичну літературу (70—80-х роках XX ст.) про запорозьке козацтво [1, с. 3-12]. У цьому стислому огляді безперечно мались певні і справді суттєві лакуни, причиною чого є не лише обмежений розмір статті, але взагалі слабкість розробки українською історіографією методів всебічного й об`єктивного аналізу надбань зарубіжної історіографії в галузі проблем історії України й недостатня і неповна поінформованість наших спеціалістів щодо таких досліджень за рубежем. Автор в дійсності не зміг на даному етапі своїх досліджень із достатньою глибиною проаналізувати існуючий корпус праць польських істориків з даної проблематики.

У цій статті робиться спроба розглянути внесок одного з видатних польських дослідників, нашого сучасника,, одного з нами покоління істориків, авторитетного спеціаліста в галузі військової історії і військового мистецтва головно XVI—XVIII ст. професора габілітованого Вєслава Маєвського, з яким автор даної статті мав можливість особисто познайомитись у квітні 1993 р. у бібліотеці Варшавського університету під час нашого трьохмісячного (березень — травень 1993 р.) наукового стажування у Варшаві за фундацією канадського центру Досліджень історії України ім. Петра Яцика (Едмонтон). Польський вчений, з яким нам пощастило, тоді неодноразово зустрічатися, подарував чимало своїх публікацій зі своїми автографами і дедикаціями, деякі особисті матеріали, письмові автобіографічні спогади, написані для нас на наше прохання, які в українській історіографії вперше використані нами при написанні цієї статті.

Вєслав Маєвський — науковий співробітник (бібліограф з 1974 р., наступно ад`юнкт) Військового історичного інституту у Варшаві, професор (з 1992 р.), габілітований доктор з гуманітарних наук (з 1977 р), член Польського історичного Товариства (з 1954 р.), талановитий і результативний учень відомого польського історика професора Станіслава Гербста (1907—1973), народився 7 жовтня 1931 р. в Сеймах на Білосточчині (тепер воєводство Сувальське). У своїх неопублікованих спогадах В. Маєв-ський відмітив великий вплив (ми би сказали — генетичний) на нього його походження з інтелігентської сім`ї: «народився я сином вчителя гімназії — полоністи і вчительки повшехної (вселюдної, загальної) школи. Була це сім`я з патріотичними традиціями: прадід Станіслав Конарський, брат Шимона, емісара, був учасником повстання 1831 р., батько — жовніром ПОВ (Польської Організації Військової) — 1917—1918, «охотник» (волонтер) 1920 р., офіцер АК (Армії Крайової), учасник Варшавського повстання 1944 р., мати — зв`язкова ПОВ у 1918—1919 рр.» [2]. Інтерес до історії виник у майбутнього вченого ще у шкільні роки — насамперед завдяки художній літературі, особливо знаменитій трилогії Генріка Сенкєвича. Ось як проф. Маєвський написав про це згодом через багато десятиріч — у 1993 р.: «Читання історичних повістей спрямувало моє зацікавлення історією. Безперечно, захопила мене трилогія Сенкєвича».

Маючи у своєму розпорядженні власноручні спогади проф. Маєвського, глибоко переконуємось, який це сповна важливий різновид історіографічних джерел, джерел для вивчення персональної (персонологічної) проблематики, що містить у собі унікальні дані, які не могли ніде зафіксуватись. Із неопублікованих спогадів проф. В. Маєвського стає зрозумілим витоки його толерантного ставлення до українців, українського народу під час досліджень і оцінок складних і гострих військово-політичних подій у стосунках між Річчю Посполитою і козаччиною у XVI—XVII ст. Виявилось, що визначальна роль у цьому ще у давні юнацькі роки належала його батьку, що застерігав сина, для якого він був безперечним авторитетом, в об`єктивності і безсторонності ставлення до цих подій і необхідність мати власну думку стосовно концепції Г. Сенкєвича щодо Хмельницького і Хмельниччини. Ось як про це занотовано у спогадах В. Маєвського: «Під час окупації у Варшаві, а саме десь у роках 1940—44 розмовляв із батьком, що Сенкєвич у романі «Вогнем і мечем» несправедливо зобразив козаків. Батько сказав — спробуй про це написати, подати аргументи. В кінці кінців я не написав цього, але багато над тим роздумував. Бажання довідатись чогось більше про світ, представлений у трилогії, про те, як то було насправді, було одним із серйозних стимулів, які сприяли тому, що я зацікавився військовими подіями половини XVII ст. і польсько-українськими стосунками. До цього ми повернемося нижче, коли скажемо про значення для В. Маєвського того що йому поталанило бути учнем і представником школи С. Гербста, якого він з виключною пошаною називає Професор з великої літератури (маємо на увазі його статтю-некролог «Станіслав Гербст — військовий історик» [3]).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Веслав Маєвський – дослідник військової історії польско-українських стосунків і бойового протистояння в XVI-XVIII ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок