Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Знахідки фальшивих півтораків Сигізмунда III на території козацького містечка Самарь

Знахідки фальшивих півтораків Сигізмунда III на території козацького містечка Самарь

Назва:
Знахідки фальшивих півтораків Сигізмунда III на території козацького містечка Самарь
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,43 KB
Завантажень:
52
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Знахідки красномовно свідчать про те, що фортецю було збудовано не на порожньому місці й наочно доводять вірогідність припущення краєзнавців В.В.Бінкевича та В.Ф.Камеко про існування тут старовинного запорізького містечка Самарь з перевозом ще у XVI ст. [1] Окрім торгівельних пломб, адміністративних та особистих печаток, було зібрано більш ніж триста монет (західноєвропейське, кримське, російське карбування) найбільш ранні з яких датуються ще золотоординським часом. [2] Під час вивчення колекції було встановлено, що деякі з монет XVII ст. – підробки, що цілком відповідало тогочасним реаліям, коли в грошовому обігу завжди був присутній певний відсоток фальшивих монет. В даній роботі нами розглядатимуться лише підробки найбільш поширеної монети українського ринку – чеха.

Монету у півтора гроша почав карбувати польський король Сигізмунд III з 1613 року, взявши за зразок німецький драйпелькер. [3] Нова монета, що отримала назву півторак або чех, незважаючи на низький вміст срібла (приблизно 30%) стала згодом найбільш поширеною та популярною на українських землях й залишалася в грошовому обігу практично до середини XVIII ст. [4]

З 12-ти білонових півтораків 1622-1625 рр., знайдених на території фортеці – 2 виявилися фальшивими. Ще більший відсоток підробок присутній серед монет посаду – з 9-ти знайдених 7 виявилися мідними. Таким чином, майже половина колекції півтораків Сигізмунда III – підробки. При більш детальному розгляді фальшивок звернула на себе увагу їх велика схожість з оригіналом. Всі монети викарбовано штемпелями, зробленими за допомогою пунсонів. Розташування зображень та літер, в цілому, досконале – лише при відсутності необхідного штампу літера або цифра складалися з окремих елементів. Подібний високопрофесійний рівень виготовлення штампів свідчить про те, що вони зроблені не в кустарних умовах, а з застосуванням обладнання, яке відповідало вимогам карбування державних монет того часу. Чисельність підробок, а головне, велика кількість пар штемпелів говорять про поставлене на потік виробництво, та існування, що більш вірогідно, підпільного монетного двору. Досить сумнівно, що підробки виготовлялися безпосередньо на місці. В цьому випадку повинні були б зустрічатися хоч деякі монети, що походять з однієї пари штемпелів. Тому, на нашу думку, досить можливе, навіть ймовірне їх козацьке походження. Про це свідчить, насамперед, одна цікава монета з досить своєрідними помилками, які не могли з’явитися всі одразу лише через просту неуважність або недбалість майстра. Так, у середину польського державного гербу, замість перев’язаного снопа – родового знаку Сигізмунда III (так званий “Снопок Вазів”) вміщено косий Андріївський хрест, що аж ніяк не могло бути при карбуванні на державному монетному дворі. Цифра 3 – у титулі Сигізмунда та в місці позначення номіналу (три півгроша) замінена на 5. В слові REX – король, пропущена перша літера. У словосполученні DG (Божою милістю) літери замінено місцями, а на звороті монети викривлено слово REG (королівство). Навіть знак підскарбія Миколи Даниловича, – так званий “сас” передано невірно. Крім того, дзеркально відбито літеру N та цифру 4. Більшість цих відхилень, на нашу думку, з’явилися не випадково. Майстер, що виготовляв штампи, ніби кепкував та знущався над королівською владою. Подібна зневага цілком могла бути продуктом замовлення, що відповідав до того ж своєрідному козацькому гумору.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Знахідки фальшивих півтораків Сигізмунда III на території козацького містечка Самарь

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок