Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Нові дослідження археологічних пам`яток в пониззі Самари

Нові дослідження археологічних пам`яток в пониззі Самари

Назва:
Нові дослідження археологічних пам`яток в пониззі Самари
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,86 KB
Завантажень:
58
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Під час робіт 2001р. нами була встановлена значна порушеність культурного шару на площі фортеці внаслідок антропогенної діяльності, в тому числі і наших сучасників. Тому основні зусилля були направлені на обстеження територій за межами самої фортеці, де, на нашу думку, міг знаходитися посад. Дослідженням 2002 р. підлягла майже вся площа пів-острова, за винятком його західної частини, де розташовано сучасне кладовище. Територія пів-острова засаджена деревами, схили у північно-східному і східному напрямках досить круті, а у північному – похилі. Для визначення культурних нашарувань на мису і найбільш перспективних ділянках берегової смуги були закладені шурфи, загальна площа яких становить 44 кв.м. Внаслідок розвідкових робіт була встановлена присутність на пів-острові кількох пам`яток, що чітко фіксують різночасовість його заселення.

Найбільш ранні матеріали відносяться до епохи пізньої бронзи. Вони зафіксовані шурфами та зборами впродовж берегової лінії північної ділянки пів-острова. Стратиграфія шурфів фіксує присутність культурного шару товщиною 0,6 м. В ньому знайдені не розділені поміж собою матеріали епохи бронзи (XIV – XIII до н.е.), раннього середньовіччя (VI – VII ст.) та доби козаччини ( XVII – XVIII ст.). Нижче знаходилися лінзи лессовидного грунту, що був насичений річковою мушлею. Під ними – виходи скальних порід.

Кераміка епохи бронзи представлена переважно банковидними формами, зовнішня поверхня загладжена, орнамент відсутній.

Матеріали раннього середньовіччя репрезентовані уламками профільованих горщиків з грубою шершавою поверхнею пеньківської культури. Поселення цього часу з виразним культурним шаром відкрите в східній частині берегової смуги, на відстані 150 м на захід від насосної станції. В шурфах, що тут були закладені, визначена така стратиграфія:

0 – 0,3 – шар дерну;

0,3 – 1 м – гумусний чорнозем із знахідками;

нижче 1м – материковий суглинок.

Культурні залишки включають уламки посуду та кісток тварин.

Також біля насосної станції на південний схід від неї зафіксовано залишки поселення черняхівської культури II – IV ст. Заслуговує на увагу знахідка тут двох арбалетовидних бронзових фібул.

В інших шурфах, що були зроблені вздовж північної смуги берегової лінії та прилеглих до фортеці ділянках, переважають матеріали доби козацтва. Це дає нам підставу вбачати в обстеженій території посад. Для визначення характеру та часу його заселення на околиці ближніх валів Богородицької фортеці нами був закладений розкоп, в якому було досліджене житло. Оскільки зараз готується до друку окрема його публікація, обмежимося загальними відомостями.

Житло являло собою землянку розмірами 3,8 х 3,6 м, глибина від сучасної поверхні 2,25 м. Вхід в землянку знаходився з східної сторони. Це коридор шириною 1,3 –1,35 м з трьома ступеньками шириною 0,6 – 0,7 м, висотою 0,4 – 0,5 м. Внутрішня площа землянки умовно поділялась на дві частини – житлову та кухонну. Житлова мала підпрямокутну форму та розміри 2,75 х 2,5 м. По кутах збереглися стовбові конусоподібні ямки діаметром на верхньому рівні 0,32 – 0,4 м, внизу – 0,18 – 0,23 м. Нам здається, що у данному випадку стовби не були елементами несучої конструкції землянки, а виступали основою дерев`яних нар, де спали стрільці або козаки.

За межами житлової частини, зліва від входу коридора, простежені залишки печі, димохід якої, очевидно, був виритий безпосередньо у грунті і тому не фіксувався. За визначенням Д.К.Зеленіна це так звана курна піч, що побутувала у східних слов`ян подекуди аж до XIX ст. [3, с.299]. Черінь печі був зведений з місцевого рваного граніту, куски якого з слідами обпалення були розкидані по підлозі житлової частини приміщення, та формованої цегли жовтого кольору.

Тут же in situ знайдені кістяна проколка, шкіряний каблук чобота, вівтарик з слонової кості з гравірованим антропоморфним зображенням та дно скляного кухля, що було прикрашене ззовні широкою смугою з защипами по краю. Типологічно близькі скляні вироби походять із пам`яток Полтавщини, що датуються XVII ст.[2, с.295; 4,с.125-126]. Аналогічні вироби представлені також серед гутних виробів давнього Києва [5, с.83]. Це дає підставу віднести до цього часу і житло – землянку посаду Богородицької фортеці.

Усі вищеозначені знахідки перекривалися стерильним прошарком суглинка. У наступний період котлован, що утворився внаслідок руйнації житла, використовувався як смітник, що обумовило значну чисельність різнотипових матеріалів, що були знайдені тут.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Нові дослідження археологічних пам`яток в пониззі Самари

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок