Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Історія археографії як наукова проблема та вивчення історіографічного процесу

Історія археографії як наукова проблема та вивчення історіографічного процесу

Назва:
Історія археографії як наукова проблема та вивчення історіографічного процесу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,70 KB
Завантажень:
132
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Зрозуміло, погляд на історію дисципліни як на явище, розвиток якого триває в соціокультурному вакуумі, детермінований насамперед суспільно-політичною ситуацією, потрактованою в традиціях позитивістської історіографії, не міг привести до розгляду не усвідомлюваних навіть добросовісними дослідниками історії археографії питань, серед яких – питання ґенези явищ культурно-наукового порядку, у даному випадку української археографії, від регіонального різновиду до відносно самодостатнього, самоусвідомлюваного історико-культурного феномена, від антикварного зацікавлення до необхідних форм історико-наукової діяльності й формування археографії як наукової дисципліни. Такі «технографічні» підходи до виучування історії археографії як процесу невпинного вдосконалення видавничих технік і методик, та розширення бази друкованих джерел з різних конкретно-історичних проблем були, а іноді й залишаються, властивими більшості вітчизняних дослідників. До рубежу 80-х – 90-х рр. XX ст. вони (підходи) були типовими й для українських істориків, які зачіпали історико-археографічні питання, розглядаючи ґенезу української археографії не як становлення певного сегменту національної історичної науки і науково-культурного ареалу взагалі, а насамперед як розвиток справи публікації історичних джерел в Україні, або про Україну [4, с. 161 - 176; 7, с. 192 -195; 14, с. 174 - 187; 17; 18; 19; 41, с. 330 - 335]. Проте ще на радянському науково-археографічному просторі, безсумнівним осередком якого з кінця 1950-х рр. був, а в інших геополітичних умовах й досі залишається «Археографический ежегодник», відчуття незадоволеності таким історико-археографічним прагматизмом особливо рельєфно стало виявлятися в 1980-ті рр. в працях В. Ю. Афіані, А. Д. Степанського., В. П. Козлова, Є. М. Добрушкіна, Б. Г. Литвака та інших фахівців, які з різних позицій включалися в розробку проблем історії археографії, їх місце в дослідженні історії історичного пізнання досить точно визначено в спостереженнях Б. Г. Литвака: «Учебные курсы и пособия по археографии...ограничиваются только обозрением публикаций, описанием методики их издания, не вдаваясь в характеристику роли этих публикаций в историографии и источниковедении. Историографические работы упоминают, а порой и анализируют публикации документов, игнорируя их специфику как продукты археографического освоения источниковой базы. Это различие подходов, естественное само по себе, затрудняет и задерживает осмысление роли археографии вообще и эдиционной в частности в историческом познании. Системность и комплексность подхода при исследовании любой научной проблемы... требуют отказа от отмеченной односторонности. Археографическое освоение источниковой базы, хотя и является первичным этапом в историческом познании, немыслимо без целенаправленного использования археографических и источниковедческих приемов работы над источтком, без учета историографической традиции. Отстда следует, что археографическое освоение источниковой бази уже само по себе не может не стать явлением историографическим (Виділення моє - О.Ж.). Эта слитность различных стадий исторического познания особенно четко прослеживается на примере подготовки и издания серийных публикаций... » [36, с. 20].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Історія археографії як наукова проблема та вивчення історіографічного процесу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок