Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕЛІТИ УКРАЇНЦІВ ПЕРІОДУ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ТА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕЛІТИ УКРАЇНЦІВ ПЕРІОДУ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ТА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

Назва:
СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕЛІТИ УКРАЇНЦІВ ПЕРІОДУ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ТА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,57 KB
Завантажень:
166
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Т. В. Винарчук
СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕЛІТИ УКРАЇНЦІВ ПЕРІОДУ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ТА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
Дослідження процесів національного відродження, визвольної боротьби та державотворення належать до найактуальніших проблем вітчизняної історіографії, адже робота дослідників у цьому напрямку фактично розгорнулася лише після проголошення незалежності України в 1991 р. За цей період вчені виконали великий обсяг роботи - ввели в науковий обіг велику кількість нових джерел, застосували сучасні методичні підходи, дослідили різні аспекти процесів національного відродження та державотворення.
Перші спроби проаналізувати українське державотворення початку ХХ ст. у контексті діяльності національної еліти належать очевидцям та активним учасникам тих подій. Відомі громадсько- політичні діячі початку ХХ ст., які належали до різних партій та обстоювали протилежні погляди на вирішення національного питання, в міркуваннях над проблемами українського державотворення намагалися визначити зв'язки між його результатами та діяльністю національної еліти, її соціальними та політичними характеристиками.
Зокрема, український політичний мислитель Д. Донцов (18831973) наголошував на неможливості існування суспільства без провідної верстви - еліти. Спираючись на український історичний досвід, націю без цієї провідної верстви він називав "бестією без голови" [1, с.22].
Інший український громадсько-політичний діяч В. Липинський (1882-1931) в обґрунтуванні поглядів щодо української держави в роботі "Листи до братів-хліборобів" використовував термін національна аристократія. На його думку, це найкращі люди серед нації, які є її організаторами і керманичами. Це активна, авторитетна та сильна меншість, яка для реалізації своїх національно-організаційних завдань повинна мати ще й матеріальну силу. Але для організації пасивної маси нації, крім матеріальної сили, національна аристократія повинна мати також моральний авторитет [2, с.189].
Український соціолог, учасник визвольного руху М. Шаповал (1882-1932) причини пасивності українців бачив у низькому загальному рівні освіти та культури, відсутності еліти. Оскільки еліта освічує націю, розвиває її, українці зможуть збудувати свою незалежну державу тільки тоді, коли сформується сильна, активна еліта [3, с.115].
Проблеми еліти в українській історії також досліджував відомий вчений діаспори I. Лисяк-Рудницький (1919-1984). Цей публіцист та історик розглядав питання еліти суспільства в контексті проблем "історичних" та "неісторичних" народів та їх національного відродження, яке починається з відродження національної еліти. Цей автор, зокрема, зазначав, що зникнення верстви, яка є носієм національної свідомості означала по суті "смерть" нації, яка перетворювалася на пасивну етнічну масу, або "неповну націю" [4, с.37-38].
Усі сучасні дослідники періоду Української революції наголошують на тому, що провід нації у визвольній боротьбі взяла на себе інтелігенція. Як вважає Г. Касьянов, на початку XX ст. українська інтелектуальна еліта перетворилась на інтелектуально-політичну та очолила визвольну боротьбу українців. Щодо формування української інтелектуальної еліти цей дослідник звертає особливу увагу на те, що переважну більшість її складала інтелігенція гуманітарних фахів, а недостатня представленість юристів, технічної інтелігенції послаблювала еліту [5, с.39].
Соціальна характеристика складу Центральної Ради підтверджує висновки дослідників, що Українську революцію очолила інтелігенція переважно гуманітарного фаху. Так, серед членів ЦР 60 % мали вищу освіту. Проте, це переважно були письменники, літературознавці, публіцисти, видавці, журналісти - 60 %, 10 % - педагоги, 10 % - історики, 18 % - правники та соціологи, 18 % - інженери [6, с.29]. Така інтелектуальна еліта й очолила провід української нації, її державотворення на початку ХХ ст.
У сучасній вітчизняній історіографії переважають традиційні погляди, які відкидають наявність державотворчого потенціалу в цих верствах і зводять українську еліту до вузького прошарку національної інтелігенції.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕЛІТИ УКРАЇНЦІВ ПЕРІОДУ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ ТА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок