Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ПРОБЛЕМИ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ БАПТИСТСЬКИХ ГРОМАД 20-х рр. XX ст.

ПРОБЛЕМИ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ БАПТИСТСЬКИХ ГРОМАД 20-х рр. XX ст.

Назва:
ПРОБЛЕМИ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ БАПТИСТСЬКИХ ГРОМАД 20-х рр. XX ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,22 KB
Завантажень:
20
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Є.О. Голощапова
ПРОБЛЕМИ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ БАПТИСТСЬКИХ ГРОМАД 20-х рр. XX ст.
Актуальність вивчення проблем духовного розвитку баптистських громад не викликає сумніву, бо кожна місцева громада - це "клітинка" релігійної організації, від духовного стану якої залежить духовність всього об'єднання. Особливо це актуально в 20-ті роки XX ст. - період становлення баптизму як Всеукраїнського релігійного об'єднання.
Загальновідомо, що громада є первинним духовним осередком релігійного об'єднання. Саме вона є основною ланкою в діяльності релігійних організацій, бо, по-перше, на рівні громади здійснюється ідеологічний вплив на віруючого та виховання його в дусі відповідного віровчення; подруге, саме вплив місцевих громад на суспільство формує громадську думку про релігійну організацію.
У баптистському віровченні високо цінується поняття свободи: це один з наріжних віросповідних каменів, на яких формується, у тому числі, й уявлення про громаду. Саме тому завжди підкреслюється автономність та самодостатність кожної баптистської громади, як ланки релігійної організації та частини духовного життя у межах регіону.
В історіографії питання устрою та діяльності баптистської громади взагалі, і духовного розвитку зокрема, не раз поставали в загальних та спеціальних наукових дослідженнях. В історіографії радянського періоду до 60-х років основними рисами досліджень були невелика кількість фактичного, переважно загальносоюзного матеріалу, роботи в основному були спрямовані на розкриття "ворожого" та "шкідливого" характеру діяльності релігійних громад [1; 2; 3; 4; 5].
Пізніше з'являються роботи, в яких дослідники зосередили увагу на вивченні різних аспектів життя окремих конфесій: культу, віровчення, організації, діяльності [6; 7; 8; 9; 10]. Не дивлячись на ідеологічну заангажованість праць, за радянської доби був започаткований науковий підхід до вивчення історії розвитку та віровчення протестантських конфесій взагалі, і баптизму зокрема. Однак творча спадщина авторів радянського періоду має суттєвий недолік. У ній фактично відсутній повний систематизований матеріал про розвиток місцевих баптистських громад в Україні у 20-ті рр. Сучасні дослідники історії баптизму [11; 12; 13] також недостатньо уваги звертають на питання духовного розвитку місцевих громад в 20-ті роки.
У даній публікації порушується проблема специфіки духовного розвитку громад євангельських християн-баптистів в 20-ті роки XX ст. на матеріалах південноукраїнського регіону. Завдання розвідки - окреслити перешкоди духовного розвитку громад та шляхи їх подолання.
Фактологічним підґрунтям статті виступають архівні матеріали центральних та регіональних з'їздів євангельських християн-баптистів 1920-х років, публікації журналу "Баптист України" (19261928).
Незважаючи на збільшення кількості громад на територіях Півдня України в означений період, релігійне товариство було стурбоване падінням "якості" духовного життя в громадах, що знайшло своє відображення в численних публікаціях "Баптиста України" та протоколах Всеукраїнських і регіональних з'їздів об'єднань.
Згідно зі статутом кожна громада покликана здійснювати духовний провід в житті віруючих через свою діяльність, яка полягає, перш за все, "у вивченні Слова Божого, розповсюдження справи спасіння здійсненного Ісусом Христом, як і вчення його, в піднесенні духовних, розумових та освітніх сил членів громади" [14.-Ф.Р.1.-Оп.5.-Спр.35.-Арк.5].
Практичне виконання цих завдань бере на себе передусім проповідник. Служіння проповідника є одним з найважливіших для життя всієї громади: "посада проповідника найвища. Вони посланці Христа, що говорять від Його імені до народів. їх служіння найвідповідальніше. Від правильного виконання, якого залежить життя тисяч людей та успішний розвиток церкви" [15.-С.26]. Показником професіоналізму, підготовленості та взагалі природної придатності проповідника є виголошена ним проповідь.
Метою кожної проповіді є духовне пробудження та укріплення у вірі. Разом з тим, вона носить морально-повчальний характер.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: ПРОБЛЕМИ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ БАПТИСТСЬКИХ ГРОМАД 20-х рр. XX ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок