Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> БЕЗПЕКА РУХУ НА ДНІПРОВСЬКОМУ ВОДНОМУ ШЛЯХУ В ОСТАННІЙ ЧВЕРТІ XVIII СТ.

БЕЗПЕКА РУХУ НА ДНІПРОВСЬКОМУ ВОДНОМУ ШЛЯХУ В ОСТАННІЙ ЧВЕРТІ XVIII СТ.

Назва:
БЕЗПЕКА РУХУ НА ДНІПРОВСЬКОМУ ВОДНОМУ ШЛЯХУ В ОСТАННІЙ ЧВЕРТІ XVIII СТ.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,27 KB
Завантажень:
53
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
М. М. Мордовськой
БЕЗПЕКА РУХУ НА ДНІПРОВСЬКОМУ ВОДНОМУ ШЛЯХУ В ОСТАННІЙ ЧВЕРТІ XVIII СТ.
Остання чверть XVIII ст. принесла Росії не тільки посилення міжнародного авторитету внаслідок завоювання нових територій, але й проблему їх освоєння і якнайшвидшого включення в систему економічних відносин держави. Ці питання не могли успішно вирішитися без розвитку і вдосконалення мережі шляхів, яких на той час в Південній Україні було не так вже і багато.
Наявність в регіоні Дніпра - великої річкової артерії, що пов'язувала лісисті та сільськогосподарські райони російських, білоруських та українських земель з південними степовими районами і Чорним морем, - зумовила зростання його ролі наприкінці XVIII ст. саме в якості водного шляху. Це було закономірно, зважаючи на багатовіковий досвід судноплавства Нижнім Дніпром. Лише зруйнування у середині 70-х рр. XVIII ст. Січі і самоліквідація лоцманської служби на порогах, що складалася переважно з козаків, паралізували рух рікою на кілька років. Врешті, початок будівництва Херсону, а потім і Чорноморського флоту змусили російський уряд швидше вирішувати транспортне питання. З 1777 р. розпочався активний пошук лоцманів, що призвів до створення у 1785 р. нової лоцманської служби [1, с.5]. Поступово річковий транспорт став головним перевізником товарів у регіоні і не втрачав лідируючих позицій до будівництва в другій половині ХІХ ст. залізниць. В енциклопедичних виданнях початку позаминулого століття ріку Дніпро називали "самым полезным и главным путем к судоходству" півдня Росії [2, с.217]. За таких умов все більшого значення набувало питання безпеки руху на водному транспорті.
Безпеку руху неможливо розглядати виключно в одній якійсь площині. Вона включає в себе такі складові, як заходи, націлені на запобігання аварій та пом'якшення їх наслідків, у випадку, якщо аварії уникнути не вдалося. Система цих заходів, в свою чергу, включає в себе підготовку і навчання учасників руху, вдосконалення конструкції плавальних засобів, а також покращення умов судноплавства (поглиблення або випрямлення фарватеру, ліквідація різноманітних перешкод, наприклад, порогів, а також влаштування зручних портів, стоянок для суден та пристаней).
Через недотримання бодай однієї зі складових безпеки руху могло статися пошкодження корабля або вантажу, іншими словами аварія [3, с.10]. Дуже часто її наслідки тягнули за собою великі збитки, пов'язані з частковою або повною втратою вантажу чи товару, його псуванням, пошкодженням або втратою судна і, що особливо прикро, людей. Тому безпека руху є одним з найважливіших елементів функціонування водного шляху, показником його затребуваності, рівня розвитку і культури користування.
Сучасні дослідники приділяють напрочуд мало уваги безпеці руху на водному транспорті XVIII ст. Більшість з них зосереджують свою увагу на природних перепонах, що зустрічаються на ріках і потенційно можуть стати причиною корабельної аварії. Найбільш повно це питання висвітлюється в роботах авторів кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. А.С. Іловайський в своїй роботі "Дн-Ьпровскіе пороги" (1911) ретельно описав сутність поняття "пороги", походження порогів на Дніпрі, їх характеристику, роботи, що велися для покращення судноплавства, історію судноплавства на порогах та багато іншого [4]. Ця робота стала логічним продовженням іншої його книги "Дн-Ьпровскіе лоцманы" (1910) [1]. Економічні збитки підприємців від Дніпровських порогів описує в своїй книзі "Дн-Ьпровскіе пороги и ихъ вліяніе на торговые сношенія При-Дн-Ьпровскаго района" (1885) А.Г. Фосс [5]. Розлогі описання Дніпра, особливо його порожистої частин та Великого Лугу зустрічаємо в роботах А. Афанасьєва-Чужбинського "ПоЬздка въ Южную Россію. Очерки Дн-Ьпра" (1863) [6], Я.П. Новицького "Съ береговъ Дн-Ьпра" [7], Д.І. Яворницького "Дніпрові пороги" [8], М. Філянського "Від порогів до моря" (1928) [9]. Але якщо в книгах А. Афанасьєва- Чужбинського та М. Філянського Дніпро описується з позиції мандрівників, то в книгах Я.П. Новицького та Д.І. Яворницького ріка виступає скарбницею народної історичної мудрості та фольклору.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: БЕЗПЕКА РУХУ НА ДНІПРОВСЬКОМУ ВОДНОМУ ШЛЯХУ В ОСТАННІЙ ЧВЕРТІ XVIII СТ.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок