Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Політика фашистської Німеччини щодо України під час Другої Світової Війни

Політика фашистської Німеччини щодо України під час Другої Світової Війни

Назва:
Політика фашистської Німеччини щодо України під час Другої Світової Війни
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,35 KB
Завантажень:
93
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Політика фашистської Німеччини щодо України під час Другої Світової Війни


В основі політики “третього рейху” в Україні лежала расова теорія про зверхність арійців щодо інших народів, зокрема слов’янських.
“Українець, як представник пасивного народу, перебуває в полоні природи. Він не може управляти взаємовідносинами, взаємовідносини управляють ним”, – зазначалось у секретній директиві фашистського керівництва “Політика і управління людьми на Україні”. Зарахований до расово неповноцінних (untermenschen), український народ був приречений нацистами більшою частиною на винищення, меншою – на слугування німецьким панам.
Гітлер неодноразово заявляв, що Україна має забезпечити достаток великій Німеччині. При цьому необхідно позбавитися місцевого населення, колонізувати територію. Йому вторив шеф гестапо Г. Гім-млер: “Ми хочемо, щоб на Сході жили виключно люди чистої німецької крові.” В січні 1940 р. він підкреслював, що для успіху німецької політики на Сході треба знищити 30 млн. слов’ян. В одному з циркулярів він вимагав, “щоб на цій території щезли такі народності, як українці, гораки і лемки”. Гауляйтер рейхскомісаріату “Україна” Е. Кох напучував підлеглих: “Я чекаю від вас найжорстокішого ставлення до місцевого населення”. Зазіхання на Україну мала не тільки нацистська верхівка Німеччини. Плани експансії були вельми популярними в Бухаресті та Будапешті і заохочувалися Берліном. 11 червня 1941 р. в Мюнхені під час зустрічі з Гітлером, В. Кейте-лем та А. Йодлем румунський диктатор І. Анто-нес-ку заявив про свою готовність надати всі матеріальні та людські ресурси для ведення війни з першого ж дня. За це Гітлер обіцяв І. Антонеску частину українських земель.
Активну участь у загарбницькій війні на боці Німеччини взяли і тодішні правителі Угорщини.
До нападу на СРСР було підготовлено 14 директив щодо репресій та заздалегідь спланованих злочинів. Безпосередньо в ході війни з’явилися сотні документів вищого керівництва рейху та вермахту, які потім ретельно дублювалися в нижчих ланках.
Серед директив, інструкцій, наказів, якими керувалися окупанти, насамперед слід назвати: “Про особливі повноваження військ”, “Про поведінку військ на Сході”, “12 заповідей поведінки німців на Сході та їх поводження з росіянами”, “Про комуністичний повстанський рух в окупованих областях”, “Про особливе поводження з радянськими противниками”.
Сам факт їх розробки був порушенням норм ведення майбутньої війни, наперед визначивши характер німецько-румунсько-угорсько-фашист-сько-го оку-па-ційного режиму в Україні.
Розпочавши 22 червня 1941 р. агресію, німці одразу ж заходилися реально розчленовувати Україну. Своє ставлення до української державності нацисти продемонстрували на початку 1939 р., за кілька місяців до початку другої світової війни. Ігноруючи прагнення закарпатських українців, які проголосили автономну, а згодом – самостійну державу Карпатську Україну, Гітлер таємно віддав цю територію на поталу своїм угорським сателітам. Угорські війська вдерлися сюди в березні 1939 р., жорстоко придушили відважний опір малочисельного війська – Кар-пат-ської Січі і оголосили Закарпаття, де переважало українське населення, частиною Угорщини. Загарбники здійснювали жорстокий терор проти українства. Та ці обставини не насторожили ті сили, які сподівалися на допомогу фашистської Німеччини у відновленні самостійної України.
Про відсутність у нацистів зацікавленості у соборності України свідчило й те, що при укладанні в 1939 р. з СРСР пакту про ненапад (договір Ріббентропа–Молотова) вони не передбачали об’єд-нан-ня з Україною всіх її прадавніх земель. Погодившись на входження в УРСР Західної України, німці й на думці не мали об’єднання з нею Холмщини, Лемківщини, Закарпаття, де українці становили більшість населення. Ці землі були включені до так званого генерал-губернаторства, власне, колонії.
Окуповані землі України поділялись на зону цивільного і зону військового управління.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Політика фашистської Німеччини щодо України під час Другої Світової Війни

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок