Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> СИСТЕМА ВИДАТКІВ З ВОЛОСНИХ БЮДЖЕТІВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ І ПОЛ. ХІХ СТ.

СИСТЕМА ВИДАТКІВ З ВОЛОСНИХ БЮДЖЕТІВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ І ПОЛ. ХІХ СТ.

Назва:
СИСТЕМА ВИДАТКІВ З ВОЛОСНИХ БЮДЖЕТІВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ І ПОЛ. ХІХ СТ.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,21 KB
Завантажень:
204
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Л. О. Нестеренко
СИСТЕМА ВИДАТКІВ З ВОЛОСНИХ БЮДЖЕТІВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ І ПОЛ. ХІХ СТ.
Не вивчивши історію селянства, неможливо з'ясувати закономірності історичного процесу, що відбувався на теренах нашої держави. Ще в радянські часи дослідники Дружинін М.М., Гуржій І.О., Неупокоев В.І., Лазанська Т.І. [1] та ін. почали звертати увагу на історію державного селянства, в т.ч. на процеси соціально-економічного розвитку, адже в Російській імперії в середині ХІХ ст. ця категорія становила не менше 60% сільського населення. В останній час почато вивчення регіональних аспектів цієї проблеми. Питанням соціально-економічного, правового становища державних селян Чернігівської губернії 1 пол. ХІХ ст. присвячені наукові розробки Раковського Л.Е., Бойка В., Ячменіхіна В. і Ячменіхіна К., Рослік Н.Ф., Страшко Є.М., Савельєвої Т. та ін. [2].
Дослідження місцевих архівних документів і матеріалів дають можливість вивчити і проаналізувати нові напрями проблеми. Завданням нинішнього дослідження є показ фінансового забезпечення місцевих потреб, а саме заробітної плати службовців волосних, сільських правлінь, освітніх установ, віспощепіїв, ремонт адміністративних споруд, шкіл, з волосних бюджетів Чернігівської губернії в 1 пол. ХІХ ст.
Всі видатки місцевого бюджету регламентувались законодавством. Вони поділялись на обов'язкові і необов'язкові. До обов'язкових відносились: утримання службовців сільських і волосних з потребами на роз' їзди, утримання службових приміщень та їх ремонт, канцелярські видатки, утримання приміщень для арештованих, на етапи, найму квартир для урядовців, стражників, догляд за інвалідами, на висилку „порочних" осіб.
До необов' язкових відносилися витрати на народну освіту, організацію і утримання поштових відділень, бібліотек, придбання і утримання племінних биків, ремонт церков тощо [3. с.72-73].
Таким чином, не менш важливі для селян витрати на поліпшення господарства, народну освіту, організацію бібліотек, відносились до необов'язкових. Звідси випливає, що урядова політика у витратах бюджетів направлялася на вдоволення загальних і державних інтересів, адже більша його частина витрачалась на утримання волосного правління. Державою визначались і розміри окладів членів волосних правлінь. Згідно з законом 1838 р. про „Запровадження влади і міст волосних і сільських" волосному голові призначалась платня в розмірі 60-120 крб. сріблом в рік, стільки ж волосному писарю із категорії державних селян, а вільнонайманому писарю до 180 крб. в рік, помічнику писаря - до 60 крб., засідателям і добросовісним - від 30 до 60 крб. Платня іншим службовцям волосних правлінь, витрати на утримання волості, такі як: опалення, освітлення, найом сторожа і канцелярські витрати відносилися на рахунок громадського збору [4, с.4323, 4328, 4330, 4331]. Проте, згідно з проектом керівництва державних маєтностей, в кошторисі, складеному виконуючим обов' язки Борзенського окружного начальника державних маєтностей, на 1839-1842 рр. передбачались вже інші посадові оклади членам козачих і селянських волосних правлінь повіту. Частина посадових окладів була однаковими і для козачих, і для селянських волостей. Так, волосному голові і писарю в обох волостях оклад назначався у розмірі 400 крб., помічникам волосного писаря по 200 крб., на канцелярські витрати передбачалося витратити по 200 крб. в рік. Всі інші оклади різнилися. Більшими вони були у козачих волостях, так як у губернії більше було і самих козачих волостей. Так, засідателі у козачих волостях мали отримувати по 100 крб., а у селянських - по 50 крб., добросовісні козачих волостей - по 50 крб., а селянських - по 25 крб. в рік [5, арк.2; арк.40]. Таким чином, різниця в оплаті праці волосним урядникам козачих і селянських волосних правлінь становила 150 крб. Всього на витрати козачого волосного правління передбачалось витратити 1500 крб., тоді як на селянське - 1350 крб., що на 150 крб. менше.
Що стосується сільських правлінь, то оплата праці сільського старшини козачого товариства мала бути 120 крб.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: СИСТЕМА ВИДАТКІВ З ВОЛОСНИХ БЮДЖЕТІВ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ І ПОЛ. ХІХ СТ.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок