Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Боротьба за утворення та зміцнення Галицького князівства. Волинське князівство. Утворення Галицько-Волинського князівства

Боротьба за утворення та зміцнення Галицького князівства. Волинське князівство. Утворення Галицько-Волинського князівства

Назва:
Боротьба за утворення та зміцнення Галицького князівства. Волинське князівство. Утворення Галицько-Волинського князівства
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,30 KB
Завантажень:
502
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
РЕФЕРАТ
на тему:
Боротьба за утворення та зміцнення Галицького князівства. Волинське князівство. Утворення Галицько-Волинського князівства


План
1. Боротьба за утворення та зміцнення Галицького князівства.
2. Волинське князівство. 
3. Утворення Галицько-Волинського князівства
4. Список літератури


Боротьба за утворення та зміцнення Галицького князівства.
Першим українським князівством, яке стало на шлях самостійності, було Галицьке. Події, які відбувалися на галицьких і волинських землях, детально описав відомий український історик І. Крип'якевич у своїй праці "Галицько-Волинське князівство", тому далі виклад матеріалу дається згідно з концепцією цього дослідника і без посилань.
Перед смертю Ярослав Мудрий заповів Галичину своєму внукові Ростиславові Володимировичу.
Початковий етап створення відокремленого князівства в Галицькій землі відомий тільки в загальних рисах. 1084 р. з'явилися тут три князі — Рюрик, Володар і Василько Ростиславичі, і в їхніх руках опинилися головні міста краю: Перемишль, Звенигород і Теребовль. Ростиславичі належали до "ізгоїв", князів без волостей, їхній батько, Ростислав, деякий час (1064—1066) був тмутараканським князем. Після його смерті Володар Ростиславич намагався здобути батьківське князівство, але був вигнаний з Тмутаракані (1083). Його брати, Рюрик і Василько, перебували у Володимирі при дворі волинського князя Ярополка Ізяславича, мабуть, під його наглядом як небезпечні претенденти на князівські землі.
Використавши відсутність Ярополка, Ростиславичі зайняли Володимир, а далі оволоділи землями над Дністром і Сяном, які входили раніше до Київського князівства. Ростиславичі були настільки сильні, що змогли захиститися від київських і волинських військ, які разом наступали на них.
Київський князь Всеволод Ярославич як "старійшина" між князями бачив безуспішність боротьби і остаточно визнав за Ростиславичами зайняті ними землі. 1097 р. з'їзд в Любечі під Києвом підтвердив це рішення і залишив Ростиславичам Перемишль і Теребовль. Це був важливий успіх Ростиславичів, бо спірні до цього часу землі закріплено за ними юридично. Вони приборкали опозиційне боярство, під Перемишлем (1099) розгромили угорські війська, з допомогою половців завдали відчутних ударів Польщі й укріпили південно-східні кордони краю напівкочовими печенігами, торками та берендеями. Хоч Ростиславичі у війнах користувалися допомогою степовиків, вони, як усі видатні князі того часу, добре розуміли небезпеку степових орд і вважали необхідним вести боротьбу з ними. Василько Ростиславич так говорив про свої плани походів у степ: "Хотів я проситися у Святополка і у Володимира на половців: піду, — сказав я, — на половців і або здобуду собі славу, або голову свою положу за Руську землю".
Після смерті Василька і Володаря (1124) землі над Дністром і Сяном були поділені на чотири князівства. За дослідженнями І. Крип'якевича, Володар залишив двох синів: Володимира та Ростислава, перший одержав Звенигород, другий — Перемишль. Васильковими синами були Григорій та Іван, перший князював, мабуть, в Теребовлі, другий — в Галичі. 1127 р. дійшло до війни між Володимиром і Ростиславом, у якій взяли участь інші князі. Із подій цієї війни відомі мирний з'їзд у Щирці, на якому бояри з обох сторін безуспішно намагались дійти згоди, та облога Звенигорода. Ростислав Володаревич і Григорій Василькович не згадуються після 1127 р. Іван Васильович помер 1141 р. Після їх смерті в живих залишився, поряд з Володимирком, тільки син Ростислава Іван, Звенигородський князь.
Але, опираючись на успіхи попередників, син Володаря Воло-димирко (1124—1153) у 1142 р. об'єднав галицькі землі в одне князівство з центром у Галичі. Він був людиною талановитою і заповзятливою, з великою енергією здійснював одну мету — об'єднання і зміцнення Галицького князівства. Його планам сприяло те, що інші князі швидко померли, і він став спадкоємцем їхніх уділів. У проведенні своїх заходів Володимирко був безоглядний, готовий ламати договори, навіть ним заприсягнені.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Боротьба за утворення та зміцнення Галицького князівства. Волинське князівство. Утворення Галицько-Волинського князівства

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок