Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Козацтво в першій половині xvii ст.

Козацтво в першій половині xvii ст.

Назва:
Козацтво в першій половині xvii ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,14 KB
Завантажень:
498
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Козацтво в першій половині xvii ст.
Берестейська церковна унія 1596 р. Ватікан, а також польська королівська влада намагалися покатоличити православне населення України. За допомогою релігії робилася спроба тісніше з'єднати Україну з Польщею і протидіяти Московщині. Ідея об'єднання католицької і православної церков знаходила прихильників також і серед православного духовенства, позбавленого прав, якими володіли католики. Тому певна частина духовенства під проводом єпископів Іпатія Потія і Кирила Терлецького на Берестейському соборі 1596 року проголосили з'єднання православної церкви з католицькою. При цьому за греко-католицькою церквою зберігався православний обряд і церковна догма. Служба в церкві велась українською мовою за православним обрядом.
Проте унію не прийняла значна частина українського народу. Боротьбу проти об'єднання церков очолив князь Василь-Костянтин Острозький. Він особливо багато зробив в обороні православної церкви і розвиткові української культури і освіти. Князь Острозький заслужив собі у віках ім'я мецената національного життя, створивши Академію в Острозі.
Визначні магнатські роди в Україні продовжували ще чинити певний опір наступові Польщі, очолюючи добродійні установи, протегуючи розвиткові культури. Магнат Григорій Ходкевич одним із перших зрозумів значення друкарства і заклав друкарню в своїй маєтності в Заблудові, "єже би слово Божієрозмножило ся і наученіє людєм закону гречеського ширило ся". Брацлавський каштелян Василь Загоровський став фундатором школи в своєму селі. Ще перед унією єпископ Гедеон Балабан в посланні "ясновельможним княжатам, воєводам, каштелянам, старостам, зацнеурожоним паном подстаростам и всякому врядови надлежачому, также всему стану рицерскому, славетним паном войтом, бурмистром, радцам" звернувся до православних у справі національній: збору грошей для викупу друкарні Івана Федорова, щоб не допустити її вивезення в Московщину.
З часом маєтки князів Острозьких перейшли до князів Заславських, які теж не цуралися добродійності. Так, наприклад, коштом княжни Насті Заславської було зладжене знамените Пересопницьке Євангеліє "на мову рускую з язика болгарського". Після Острозьких князів свої сили для культурної і національної боротьби організовує українське православне міщанство.
В історії розвитку і захисту української культури настає міщансько-братський період. Після Берестейського собору 1596 р. справу захисту православ'я перебирають на себе клірики, братства, козацька старшина і "люд посполитий". Українські магнати стали переходити в латинський обряд, а народ без митрополита та інших князів церкви напівлегально створює братства, друкарні, школи та виступає захисником віри предків. Боротьба в Україні велась не стільки станова, як національна. Православ'я стає вірою хлопською. Тільки "худі й неславні" залишилися в старій вірі.
Доба гетьмана Петра Сагайдачного. Після придушення повстань К.Косинського і С.Наливайка Польща змушена була різко змінити своє відношення до козаків взагалі, тому що потребувала їх допомоги. Польське панство неохоче брало участь у війнах, тому король великі надії покладав на козаків. Через таку польську політику по відношенню до козацтва серед останнього зародилось дві течії. До радикальної течії належала козацька сірома, яка жила з воєнних походів і в надії колись побороти Польщу. До течії поміркованих відносились статечні козаки, "значні", яким було що втрачати в разі конфлікту з владою і поразки в ньому. Як це завжди буває після поразки повстанців і перемоги влади, наступила реакція. Гору серед козаків взяли помірковані, статечні хазяї. Вони почали слухняно виконувати всі розпорядження короля, наприклад ходили походами в Лівонію та Молдавію, а також брали активну участь в походах на Москву під час її "великої смути".
В цей час серед козацтва вже було добре відоме ім'я Петра Конашевича Сагайдачного. Разом з запорожцями він прославився успішними морськими походами на Туреччину і Крим, здобуттям і пограбуванням їхніх міст. Завдяки цьому П. Сагайдачний зайняв почесне місце в антитурецькій "Лізі Міліції Християнства" з центром в Західній Європі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Козацтво в першій половині xvii ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок