Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Ідейно-політична боротьба в 20-ті роки

Ідейно-політична боротьба в 20-ті роки

Назва:
Ідейно-політична боротьба в 20-ті роки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,97 KB
Завантажень:
359
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Ідейно-політична боротьба в 20-ті роки
На політичний розвиток країни суттєво вплинула ідейно-політична боротьба в 20—30-ті роки у більшовицькій партії. Саме її результати визначили стратегічний курс більшовиків, формування політичної та економічної структури країни, позначились на долі мільйонів людей.
Економічний плюралізм, який зміцнів із запровадженням НЕПу, вимагав і політичного плюралізму. Однак на той час в країні сформувалася однопартійна система, тому політичні інтереси різних груп населення могли знайти свій легальний вияв тільки всередині Комуністичної партії. Саме різнобій інтересів збурив ідейно-політичну ситуацію в партії. Суттєво вплинула на ідейно-політичне протистояння боротьба за владу в партії та країні загалом. Групові й особисті інтереси, взаємовідносини, що раніше склалися між керівниками партії, відіграли при цьому істотну роль.
Перший етап внутріпартійної боротьби пов'язаний з так званою "дискусією щодо профспілок", що почалась наприкінці 1920 р. Складне соціальне становище в країні суттєво позначалося на настроях робітників, селян, на процесах всередині правлячої партії. Пошук виходу з кризи призвів до загострення ідейно-політичної боротьби серед більшовиків, які дотримувалися різних, часто протилежних, точок зору щодо перспектив розвитку країни. Головна дискусія розгорнулася навколо питання про роль і місце профспілок. Вони були наймасовішою організацією трудящих, тому вирішення пов'язаних з ними стрижневих питань визначало форми й методи роботи з масами, бачення структури та сутності політичної системи країни.
Початок дискусії поклав Лев Троцький, який висунув гасло "одержавлення" та "перетрусу" профспілок. Він вважав, що профспілки мають зосередити в своїх руках усе керівництво економічним життям, наголошував на необхідності збереження принципу "призначенства", захищав мілітаризацію виробництва, пропонував продовжувати "зрощування" господарського апарату з апаратом спілок. Керівництво профспілок мало щодо цього іншу думку, вважаючи за необхідне розширювати самодіяльність спілок та розвивати демократичні засади в їх роботі.
У зв'язку з наростанням протиріч в партії та суспільстві наприкінці грудня 1920 р. було вирішено розпочати дискусію в партії щодо порядку денного чергового з'їзду. Під час ЇЇ сформувалося кілька ідейних груп з відповідними платформами. Представник групи "демократичного централізму" В. Осінський (Оболенський) стверджував, що важливою передумовою успіху партії є визнання в ній течій та угруповань. "Без зіткнення точок зору, без боротьби течій і груп, без "опозиції" не може існувати пролетарська демократія" — писав він. Ця теза стала однією з центральних у внутріпартійній боротьбі протягом наступних майже 10 років. Опозиція обстоювала право меншості висловлювати свою думку. Сталін і його прибічники виступали за "єдність" партії, що не допускало інакомислення і вимагало підкорення меншості позиції більшості.
Дещо інші ідеї висувала "робітнича опозиція". її представники стверджували, що вплив робітничих союзів зведено до нуля, й пропонували передати організацію управління народним господарством "всеросійському з'їзду виробників". Це означало відсторонення правлячої партії та держави від управління економікою, тому Ленін різко виступив проти. В Україні ця платформа спочатку мала досить значну підтримку.
Позиція більшості ЦК була висловлена у "платформі 10-ти" (названа за кількістю осіб, які спершу підписали її). Ленін сформулював її у кількох пунктах: 1) звичайний демократизм (без будь-яких перебільшень, без всякої відмови від прав ЦК "призначати" і т. ін., але й без упертого захисту помилок і крайнощів деяких "призначенців", що потребують виправлення); 2) виробнича пропаганда (йдеться про все, що є слушного... в "формулах" "виробнича демократія", "виробнича атмосфера" та ін.). Під час дискусії виникла так звана "буферна група" на чолі з Миколою Бухаріним, яка намагалася поєднати погляди Леніна й Троцького.
Підсумки дискусії підбив X з'їзд РКП(б). За "платформу 10-ти" було подано 83% голосів делегатів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Ідейно-політична боротьба в 20-ті роки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок