Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Діяльність української провінційної інтелігенції по формуванню державницької свідомості українського народу (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)

Діяльність української провінційної інтелігенції по формуванню державницької свідомості українського народу (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)

Назва:
Діяльність української провінційної інтелігенції по формуванню державницької свідомості українського народу (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,33 KB
Завантажень:
22
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
УДК [94 (477): 316.343.652] "18/19" Захарова І.В.
Діяльність української провінційної інтелігенції по формуванню державницької свідомості українського народу (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)
Скасування кріпацтва й бурхливий розвиток буржуазних відносин у Російській імперії відповідним чином позначились на соціальних і національних процесах української нації. Суспільні перетворення на українських землях у ХІХ ст. підготували народ до сприйняття національної ідеології, розробленої кількома поколіннями інтелектуалів, хоч царський уряд в цей час гальмував процес громадянського прозріння нації. У межах "єдиної і неподільної" Російської імперії политично неблагонадійним вважався всякий, хто виявляв інтерес до всього українського: історії, літератури, української мови, старожитностей.
Передова інтелігенція, вчені, митці, письменники, діячі культури за пропаганду української мови були затавровані українофобами, їх культурно- просвітницька діяльність всіляко перешкоджалася охоронцями непорушних підвалин Російської імперії.
Російська шовіністична преса заповзято пропагувала думку, нібито освіта українською мовою прищеплює масам духовне відчудження від Російської імперії. З огляду на це українську мову було вигнано з освітніх навчальних закладів і державних установ. Навчання українською мовою у циркулярі міністра внутрішніх справ П.Валуєва від 18 липня 1863 р. визначалося як "політична пропаганда", а ті, хто за це брався, звинувачувалися "у сепаратистських задумах, ворожих Росії і загибельних для Малоросії". Дотримуючись антиукраїнського спрямування політики царського уряду, вищезгаданий циркуляр суворо забороняв друкування українською мовою книг "навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу" [1].
Остаточний удар по українській мові було нанесено ганебним указом Олександра II від 18 травня 1876 р., яким заборонялося не тільки друкувати українською мовою оригінальні і перекладні твори, а й завозити в межі Російської імперії такі книги і брошури, надруковані за кордоном.
Колонізаторська політика російського царизму викликала в українському суспільстві дедалі наростаючу захисну реакцію, що проявилося у цілому комплексі подій і явищ, які свідчили про засвоєння інтелігенцією і поширення у масах національної свідомості, про активізацію українського національного руху в усіх його формах, як культурницьких, так і політичних, про розвиток усіх галузей культурного життя українців.
Тому зупинити наростаючу хвилю национально- духовного піднесення в Україні уряду не вдалося. Активізація національного руху неабияк занепокоїла охоронців державницьких устоїв Російської імперії. Найбільшу активність у пробудженні самосвідомості народу виявили студенти - члени "Української громади", інша прогресивна інтелігенція. В Києві, Полтаві, Чернігові, Одесі ліберальна і демократична інтелігенція гуртувалася у нелегальні організації, названі "Громадами". Всіх їх єднала національна українська ідея на демократичному грунті, натхненна віра у можливість досягнення національного самовизначення, любов до рідної землі і українського народу. Громади займалися переважно проведенням культурно-освітніх заходів (участь у роботі недільних шкіл, видання українських підручників, публікація збірок усної народної творчості). Проте навіть легальна культурно-освітницька діяльність громад насторожувала російський царизм. З України в Петербург йшли доноси охранки, що громадівці прагнуть "здійснення виплеканої ними думки про свободу Малоросії", навчаючи простий народ грамоти, намагаються поступово прищепити йому думки про колишню славу Малоросії і переваги свободи" [2]. Органи влади непокоїло те, що українські інтелігенти зближуються з селянами і робітниками, поширюють серед них грамотність, відроджують колишню славу України як самостійної держави на шкоду цілісності імперії. Але, незважаючи на гоніння з боку самодержавства на мову і культуру українського народу, громадівський рух не тільки не згорнувся, а й пожвавився.
Загалом діяльність ліберально-демократичної інтелігенції мала культурно-просвітницький характер.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Діяльність української провінційної інтелігенції по формуванню державницької свідомості українського народу (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок