Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку

Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку

Назва:
Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,01 KB
Завантажень:
244
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку


“Хай буде Київ матір’ю градам руським”
Князь Олег
 
Як відомо, пращурами українців були слов’яни. Протягом VII-VIII ст. ці племена широко розселилися на території Східної Європи: землі східних слов’ян простяглися від далекого озера Ільмень на півночі і майже до Чорного моря на півдні. Літописець нараховує близько п’ятнадцяти східнослов’янських племінних об’єднань. Найбільшими з них були: поляни, що жили на Середній Наддніпрянщині, сіверяни – на річці Десна, в’ятичі – на Оці, на заході від полян – дереговичі і деревляни. По течії річки Західний Буг лежали землі волинян і дулібів.
На північному заході сусідами східних слов’ян були варяги (племена балтів і норманів), на сході й півдні – кочові племена хозарів, печенігів, булгар, з якими у східних слов’ян часто виникали зіткнення за контроль над річками, що слугували торговими шляхами до Візантії та країн Сходу. Саме з розвитком торгівлі зв’язував початок держави відомий український історик М. Грушевський: торговельні каравани потребували збройної охорони від напасників на суходільному шляху та на Дніпрі, а дати таку охорону могла тільки певна організація.
Територія сучасної України протягом VII-VIII ст. була рідною землею для сімох східнослов’янських племен: полян, деревлян, сіверян, волинян, білих хорватів, уличів, тиверців. Перераховані в літописі племена являли собою теріторіально-політичні об’єднання – союзи племен. Ці союзи племен літописець називає княжіннями. На кінець XII ст. нові політичні центри посилились і від-окремились настільки, що можна вести мову про чотири групи земель, всередині яких існували особливо тісні економічні й політичні взаємини: 1. Київська, Чернігівська і Сіверська; 2. Галицька і Волинська; 3. Новгородська, Псковська, Смоленська, Полоцька і Вітебська; 4. Ростово-Суздальська, Рязанська, Устюзька, Му-ромська. Вони були своєрідними зародками держав, в них лише складався примітивний апарат влади, а спадкоємна знать, очолювана князем, ще не відокремилася в окрему соціальну групу.
Верховним органом племінного самоуправління княжінь слугувало віче. Подальший розвиток родрплемінної організації обумовлював появу спочатку виборної, а пізніше спадкової князівської влади, що була вищим виконавчим органом племінного управління.
У результаті постійної військової активності й зростання суспільно-політичного знячення князівської влади навколо князя збиралася й гартувалася дружина, основним заняттям якої була служба у князівському війську. Це була постійна організація професійних воїнів, яка поступово перетворилась у самостійний атрибут влади. Дружина була головним інструментом, за допомогою якого князь збирав данину, завойовував нові землі. Найбільш знатні дружинники складають дорадяий орган при князеві – боярську раду. Починається формування великих землевласників – бояр, які отримували землю (вотчину) за службу у князя. Тепер земля могла передаватись у спадок. Основна ж частина селянства – смерди - платили князеві данину і виконували різні повинності. Таким чином, наявне було соціальне розшарування. Але в цей період ще не було держави як легалізованого апарату примусу.
Формування державності у східних слов’ян зумовлювалось низкою соціально-економічних і політичних чинників.
Підвищення продуктивності праці, яке спричинило появу додаткового продукту, привело до різких змін у соціальній сфері. Передусім зменшилася необхідність спільного обробітку землі. Земля стала переходити у власність окремих сімей. За соціальним розшаруванням іде кастова диференціація: землевласники перетворюються на феодалів, а вільні общники - на феодально залежне населення. Розвиток ремесла зумовив поглиблення розподілу праці, розширення обміну всередині та між общинами, що в свою чергу викликало активізацію торгівлі та виникнення постійних поселень. Пожвавилася й зовнішня торгівля. Особливо розвивались зв’язки з Великою Моравією, Хозарією та Візантією.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок