Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Об’єднаймось, брати мої… (УПА в селі Марківка)

Об’єднаймось, брати мої… (УПА в селі Марківка)

Назва:
Об’єднаймось, брати мої… (УПА в селі Марківка)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
2,17 KB
Завантажень:
240
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Реферат
на тему:
Об’єднаймось, брати мої… (УПА в селі Марківка)


Обов’язок кожного громадянина – знати історію своєї держави. Як говорить народна мудрість, «Без минулого немає майбутнього». Я народилася в мальовничому селі Марківка. Історія мого села багата на відомих патріотів і визволителів нашої держави. Я зацікавилася долею воїнів УПА, уродженців села. Оскільки Марківка гірське село, то сюди часто навідувалися як ковпаківці, так і наші партизани. А восени 1994 року харківськими хлопцями поповнюється сотня «Спартана» (Михайла Москалика (1921-1950 рр.) з с. Іванівців). До неї зголосився Вінтоняк Микола псевдо «Орел», Вінтоняк Федір псевдо «Смерека», Копильців Василь псевдо «Чумак», Гриньків Микола псевдо «Виноград».
< Микола Вінтоняк – «Орел», Федір Кузенко – «Камінь», Степан Козьмин - «Марко, Левко»
Найбільш мені хотілося відзначити патріота та визволителя нашого села Вінтоняка Миколу, під псевдо «Орел». Народився в листопаді 1921 р. Єдиний син в сім’ї. Закінчив 4 класи Марківської школи. У 1943 р. одружився з Явдошняк Ганою Дмитрівною. Народилися в них двоє дітей син Василь та дочка Марія.
Член боївки ОУН Микола Вінтоняк «Орел» з сином Васильком, 1940-і роки. >
Під час зустрічі з дружиною М.Вінтоняк я дізналася, що переважно боївки повстанців знаходилися у лісах навколишніх сіл. Жителів з навколишніх сіл допомагали їм їжею. У 1945 р. сотня Спартана підірвала тюрму в с.Печеніжині, а також того самого року залізницю з Рунгурів до Коломиї. В цій операції активну участь брав і Микола Вінтоняк. Найвірнішими його друзями були Іван Явдошняк («Мишка»), Вінтоняк Федір («Смерека») та Козьмин Степан («Левко»).
Найтяжчим для родини Вінтоняків був 1953 рік. Ранньою весною було знайдено тіло М.Вінтоняка. Криївка повстанця з друзями знаходилася в с. Молодятин в урочищі Дзвиняч. Вони переховувалися там з 1950 р. За наказом НКВД було отруєно повстанців. Існує версія, що це зробила дуже близька людина, яка знала, де знаходиться криївка. Було перекрито димар, де виходив дим з примусу, яким користувалися повстанці для приготування їжі. Це відбувалося вночі, коли вони міцно спали. Тоді загинуло чотири воїни: Вінтоняк Микола (Орел» 1921 р.н.), Вінтоняк Федір («Смерека», 1922 р.н.), Горецький Іван («Вишня», 1925 р.н.) і Тафійчук Дмитро («Сивий», 1924 р.н.). Енкаведисти повитягали мертві тіла і відвезли в с.Печеніжин для впізнання. Мати «Орла» знайшла в собі сили не признатися, і вдала, що не визнає нікого. Тому, що в той час родини «ворогів народу» виселяли в далекий Сибір. Повної інформації немає, де поховали тіла загиблих. Одна із версій є, що поховали в с.Печеніжині в урочищі Діброва.
У 1991 р. син Миколи Вінтоняка поставив хрест в с. Молодятині, де загинув його батько. По сьогоднішній день символічна могила нагадує про борців за незалежність своєї держави, а також про багатьох загиблих.
Пам’ятний знак в урочищі Дзвиняч про загиблих в Молодятині >
Про героїзм повстанців оспівується в пісні:
В Молодятині над лісом
Закурився сивий дим.
Там повстанці вогонь клали,
Щоб погрітися над ним.
То «Левка» була боївка
Гріли руки над вогнем
І почув боєць «Орел»
Хтось іде там за кущем.
І схопилась раптом сотня
Зброю вхопила і в ліс
«Левко» крикнув: «Бийте, хлопці!
Щоб кацаб сюди не ліз».

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: Об’єднаймось, брати мої… (УПА в селі Марківка)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок