Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ОПОЗИЦІЙНИЙ РУХ В УКРАЇНІ І ПОЛЬЩІ В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (70-80-ті рр. XX ст.): КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ

ОПОЗИЦІЙНИЙ РУХ В УКРАЇНІ І ПОЛЬЩІ В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (70-80-ті рр. XX ст.): КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ

Назва:
ОПОЗИЦІЙНИЙ РУХ В УКРАЇНІ І ПОЛЬЩІ В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (70-80-ті рр. XX ст.): КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
29,51 KB
Завантажень:
281
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Ю. О. Каганов
ОПОЗИЦІЙНИЙ РУХ В УКРАЇНІ І ПОЛЬЩІ В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (70-80-ті рр. XX ст.): КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ
Розвиток історичної науки за доби незалежної України позначений значними успіхами у дослідженні багатьох питань власне національної історії. Але не можна не погодитися зі С. Віднянським, що поряд з подальшим розвитком українознавчих досліджень в Україні, важливим завданням вітчизняної історичної науки є вивчення актуальних проблем всесвітньої історії, зокрема європейської, особливо з врахуванням офіційно проголошеного нашою державою європейського вибору [1, с.188].
Актуальним і до сьогодні залишається вислів діаспорного історика Б. Крупницького: "Ми аж надто захоплювалися встановленням певних пунктів... історичного розвитку України, через що її історія залишилася в значній мірі явищем ізольованим. А тим часом історія України зовсім не є так рішуче відокремлена. Перед нами стоїть завдання вставити її в широке русло європейського, а то й світового розвитку. Як говорити про Україну в світовім масштабі, коли ми ще історично не спромоглися злучити її з загальноєвропейським розвитком" [2, с.15].
Одним із засобів, що дозволяє українську історію розглядати в широкому європейському контексті, є історична компаративістика.
Важливість компаративного аналізу у широкому його розумінні полягає у тому, що він спонукає до компромісного підходу, дає змогу подолати неминучі крайнощі універсалізму або релятивізму. Інтегративні процеси у сучасній історичній науці, у тому числі так звана глобальна історія, що набуває все більшої популярності, з одного боку, та проблема історичного обґрунтування національної самоідентифікації, з іншого, як взаємовиключні, на перший погляд, тенденції, сумісні якраз на базі історичної компаративістики.
Серед дослідників тривають гострі дискусії, як краще визначати Європу - через спільну цивілізаційно-культурну спадщину або через її розмаїття. Безсумнівно, обидва підходи мають свої пізнавальні можливості та обмеження.
При дослідженні такого феномену XX ст. як суспільно-політичні трансформації ефективним для застосування є регіональний принцип поділу та оперування концепцією Центрально-Східної Європи як історичного регіону [Див.: 3].
У більшості досліджень суспільно-політичні трансформації у центрально-східноєвропейському регіоні вивчаються як системні, суть яких полягає у транзиті від колишнього тоталітарного соціалістичного ладу до нового демократичного устрою, від централізованого планування і управління до ринкової економіки.
Важливою складовою системних суспільно-політичних перетворень є опозиційний рух. Поняття "опозиція" (від лат. oppositio - протиставлення) вживається у широкому і вузькому значенні. У широкому розумінні опозиція - сукупність поглядів та дій, що мають характер інакомислення та невдоволення існуючим режимом. У вузькому значенні - протидія, опір певній політиці, політичній лінії, організація, партія, група особа, які виступають проти панівної думки, уряду, системи влади, політичної системи в цілому
Функції опозиції багатоаспектні. Зокрема, це вираз соціального невдоволення існуючим порядком і ініціювання змін та оновлення суспільства; вплив на зміст політики, яка провадиться за рахунок її можливих корективів, компромісів; обмеження зловживань владою, порушення громадянських і політичних свобод населення; обмеження курсу "вліво" чи "вправо"; гарантування суспільного життя; перевірка на практиці гасел політичних сил, конкретних напрямків політичної діяльності, політичних лідерів [4, с.195].
Слід відокремлювати опозицію в умовах тоталітарного режиму, коли вона існує поза межами політичної системи, тобто вона не інституціалізована, бо будь-яка непокора або інше мислення жорстко караються, та опозицію в демократичному суспільстві, коли вона стає невід'ємною складовою частиною суспільного життя, являє собою необхідний елемент політичної системи.
У рамках даної статті ставиться за мету провести компаративний аналіз опозиційного руху, як важливої складової процесу суспільно-політичних трансформацій, на прикладі України і Польщі у період 70-80-х рр.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: ОПОЗИЦІЙНИЙ РУХ В УКРАЇНІ І ПОЛЬЩІ В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (70-80-ті рр. XX ст.): КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок