Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> реферат безкоштовно: Буковина у 1921-1923 рр.

Буковина у 1921-1923 рр. / сторінка 6

Назва:
Буковина у 1921-1923 рр.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,02 KB
Завантажень:
238
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 

У вересні 1921 р. деякі ультралояльні українські діячи – Платон Мігуля, Степан Коралевич, Роман Івасюк – заклали "Українську Народну Партію", яка ставила собі за мету "підштовхувати румунський уряд у його змаганнях для запровадження ладу й порядку в нашім краю". Цей колаборантський витвір не робив нічого, крім доносів, переслідування гімназійної молоді за її революційні вчинки, та заяв відданості Й.Ністорові і Й.Братіяну – найбільшим українофобам. Тому ця партія перестала існувати, а її лідери покинули український табір.
Члени колишньої націонал-демократичної партії на своїх зборах 30-квітня 1922 р. в Чернівцях заснували "Українську Народню Організацію", що мала "заступати український загал та боронити права трудової маси українського народу під управою Румунії". Вона змагалася за українську культурну автономію під Румунією. Визначними діячами організації були: В.Дутчак, А.Лукашевч, Ю.Лисан, Л.Когут. Їхнім органом був у 1926 р. "Народ", а згодом "Рідний Край".
В половині 1922 р. частина активу соціал-демократичної партії, яка не погоджувалася з надто лівим напрямком центрального комітету, вийшли з її лав і заснували українську секцію при загально-румунській націонал-цараністичній (селянській) партії. Організували серед українців цараністичну партію на Буковині К.Кракалія і Г.Андріющак. Організаційно вони підлягали румунський обласній екзекутиві на чолі українофобом Вас. Боднареску. Органом цараністичної партії українською мовою був "Хлібороб", а згодом переіменований на "Хліборобську правду", що її довгий час редагував К.Кракалія.
1922 р. виник проект створення надпартійної української організації, що мала складатися з представників існуючих партій і захищати інтереси всього українського народу на Буковині. При ній також мав бути "Комітет Національної Самооборони" для збереження національно-культурних здобутків. Новостворена організація скликала 16 серпня 1922 р. народне віче в Чернівцях, в якому взяли участь українські представники з усієї Буковини. В своїх резолюціях учасники гостро виступали проти насильств румунської влади над українським населенням. Через нагінки й репресії з боку адміністративних органів ці надбудови в короткому часі після існування перестали існувати.
Совєтофільську групу серед с-деків очолювали С.Канюк (видавець "Громади"), С.Галицький, Іван Стасюк, Теодор Козак і В.Руснак; їхніми пресовими органами були "Громада", якої вийшло 13 числа в 1921 р., пізніше "Боротьба", що виходила в 1926-1929 рр.
Комуністична партія Буковини, створена з лівиці соціал-демократичної партії в лютому 1920 р., існувала нелегально і не мала значнішого льчинського, Гуцуляка і І.Клевчука. Ця група видала в 1926 р. кілька чисел "Буковинської правди".
Політичне становище українців ще більше погіршилося за "ліберального уряду" Й.Братіяну (січень 1922 – березень 1926), коли хоча й були два українських посли, обрані на списку лібералів, однак вони не захищали украхнських інтересів і не виступали проти румунізації шкіл чи заборони української культурно-громадської діяльності. Це був один з найзагрозливіших періодів румунської окупації.
Не увінчилася й найменшим успіхом і зходи українських парламентаристів за другого уряду – ген. Авереску. Іменем української націонал-демократичної партії А.Лукашевич і Ю.Лисан уклали виборчу угоду з авересканською партією і були вибрані до румунського сенату, як незалежні українські представники. На протязі 1926-1927 рр. Антін Лукашевич і Юрій Лисан протестували в румунському сенаті проти примусової накидуваної румунізації, доказували, що "українці на Буковині є автохтонами аж до Серета", домагалися прав у національно-культурній площині та демаскували фальшування румунського перепису населення за 1920 р., у якому українців записувано румунами, рутенами чи гуцулами. Всі ці протести мали тільки моральне значення, румунська адміністрація провадила свою денаціоналізуючу політику як за Авереску, так і за третього правління – Й.Братіяну (червень 1927 р. – листопад 1927 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Буковина у 1921-1923 рр.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок