Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Скачати: Буковина у 1921-1923 рр.

Буковина у 1921-1923 рр.

Скачати:* Captcha
* - щоб завантажити роботу, введіть в поле код з картинки і натисніть кнопку "Завантажити"



Назва:
Буковина у 1921-1923 рр.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,02 KB
Завантажень:
238
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Буковина у 1921-1923 рр.


Після військової окупації Буковини прийшло і формальне приєднання цього краю до складу румунської держави, яке відбулося в ненормальних обставинах і при цілковитій відсутності представників більшості населення краю. В цьому періоді на Буковині не могло бути й мови про якісь правні норми, респектування права самовизначення чи дотримання підписаних міжнародних зобов'язань, бо єдиною підставою для румунської влади була її військовополіційна сила. За її допомогою шовіністично настроєний румунський провід запроваджував нові зміни на новоздобутих територіях, жорстоко придушуючи спротив автохтонного елементу.
Після внутрішніх затверджень залишалася ще, одна, міжнародна санкція. Щоб затвердити за собою новоокуповані території, Румунія 9.11.1918 р. відмовилася від Бухарестського договору, складеного між Антантою і Румунією 17.08.1916 р., на підставі якого за нею визнавалося Буковину тільки до Прута. На мировій конференції в Сен-Жермен (2.6-10.09.1919 р.) Австрія на підставі 59 арт. зрікалася на користь Румунії всіх своїх прав над тією частиною колишнього воєводства Буковини, що межує з Румунією. Кордони мали усталити згодом Головні Союзні й заприязнені Держави.
Союзні держави, здаючи союі справу з того, що новопостала Румунія охоплювала в своїх кордонах 1/3 чужинців, вимагали від останніх спеціальних пунктів-зобов'язань щодо оборони потужностей. Тодішній румунський премьєр-міністр Йон Братіяну з галасом залишв мирову конференцію в червні 1919 р., а у вересні відмовився підписати Сен-Жеременський договір та від устійнень у справі меншостей. Із свого боку союзники почували себе подразненими впертими вимогами цього "ліберала" і це напруження дійшло до того, що Антанта загрозила зірвати з Румунією дипломатичні відносини, якщо остання не підпише домовлення у справі меншостей і не звільнить Угорщину.
Внаслідок цього ультиматуму Й. Братіяну здемісіонував у жовтні, і в листопаді нові вибори, після яких новий уряд сформулював семигородець Вайда-Воєвод. Новий прем'єр підписав 9-го грудня 1919 р. договори з Saint-Germain i Neully, а також додаткові пункти у справі меншин. Остаточне визнання всієї Буковини за Румунією відбулося 10-го серпня 1920 року в Sevres, де головні союзні потуги, разом із заприязненими державами, (але без участі США) – визначили кордони Польщі, Румунії, Югославії і Чехословачини. Сервський договір визнав за Польщею буковинські громади: Бабин, Прилипче, Лука, Звичайне й Крищатик, які, одначе, і надалі залишилися під тимчасовою румунською адміністрацією. Договором від 28.01.1928 р. Польща відступила ці громади Румунії.
Відходом української влади з буковини аж ніяк не закінчилися змагання українців за прилучення цієї південно-західної околичної землі до української держави. Поруч із різними протестанційними заходами, що їх робила "Буковинська Рада", яка мала тимчасовий осідок у Коломиї, на особливу увагу заслуговують різні державно-депломатичні кроки урядів чи їх офіційних представників ЗУНР, УНР та навіть УРСР. Характерний той факт, що за всіх видів української державності, українська нація ніколи не зрікалася Буковини, постійно протестувала проти румунської окупації і старалася легальним шляхом приєднати її до корінного пня.
Внутрішній татус Буковини як однієї із провінцій румунської держави, змінювався на протязі всього періоду, набираючи різних форм, відповідно до змін у Румунії.
Про правну основу нового ладу на Буковині не доводиться багато писати, бо румунського законодавства якнайменше притримувалися самі румунські чинники в окупованих краях.
До зміни румунської конституції у березні 1923 р. політичну адміністрацію нормував законодекрет з грудня 1918 р., на підставі якого, управу цієї провінції доручено одному міністрові; він, як відпоручник румунського уряду, керував справами, спираючись на секретарів, поставлених на чолі різних ресортових ділянок. У квітні 1920 р. змінено назву такого відпоручника уряду на президента регіональної комісії уніфікації із завданням ліквідувати всі регіональні уряди і передати їхні функції відповідним міністерським ресортам у Букарешті.
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Буковина у 1921-1923 рр.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок