Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Берестейська унія: спроба відновлення єдності христової церкви

Берестейська унія: спроба відновлення єдності христової церкви

Назва:
Берестейська унія: спроба відновлення єдності христової церкви
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,58 KB
Завантажень:
403
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
Реферат на тему:
Берестейська унія: спроба відновлення єдності христової церкви


Питання релігійного порозуміння між католицькою і православною конфесіями в Україні-Русі постало у кінці XII ст., коли Київська держава припинила своє існу-вання як політична єдність. На півдні утворилися князівства, які про-довжували традиції України-Русі, розвинули культурне, освітнє і релігійне життя. Водночас на півночі поєднані Москвою князів-ства змішувалися з фінськими племенами, втрачали київські і засвоювали візантійські традиції й звичаї, їх Церква після пере-несення митрополії з Києва до Москви все далі відходила від української, а політика переорієнтовувалася на Константинополь.
Галицько-Волинська держава, що 1199 р. з'явилася на карті Європи, стала осередком етнополітичного життя. Галицькі князі робили все можливе для створення Галицької митрополії, яка постала 1302 р. у Галичі. Вона підтримувала тісні зв'язки з Ри-мом, про що свідчить надання Папою Інокентієм IV Данилові Галицькому "королівського сану", тобто титулу короля (1253 р.). (З наступників Данила цей титул вживав онук Юрій Львович). Михайло Грушевський навіть вважає, що "за Данила... прийшло проголошення унії з Римом. Але її проголосило правительство, з мотивів чисто політичних, і вона була так ефемерична, що ми навіть не встигли нічого почути про те, яке становище зайняло до сеї унії духовенство й суспільність.
Після падіння держави і анексії українських земель Польщею, Рим радикально змінив церковну політику і сприяв польському католицизму. На початку XV ст. у Львові було створено латинську митрополію, хоч като-ликів у краї проживало небагато, її засновники керувалися чисто політичними міркуваннями: знищити духовну твердиню поне-воленого народу – Українську Церкву, яка, за висловом о. К.Па-наса, "після занепаду Галицько-Волинської держави була єди-ною суспільно-громадською установою, що поєднувала українську націю". Зауважимо, що важливою закономірністю періодів політичного занепаду Української держави, в умовах вікової бездержавності, була консолідуюча роль Церкви як про-відника національної ідеї, гаранта збереження етнонаціональної ідентичності від повної полонізації і зросійщення.
ХІV-ХVІ століття в історії України характеризувалися пев-ним занепадом духовності народу. Після Люблінської Унії до Речі Посполитої відійшло усе Правобережжя. Найбільше терпіла від польської експансії Галичина. "Поляки з'являються у містах і дістають найбільші земельні маєтки на Самбірщині, Ярославщині, Ряшівщині. Українські шляхетські роди поставлені перед дилемою: втратити будь-яке політичне значіння або перейти на католицтво і сполонізуватися, – зазначала Н. Полонська-Василенко. – У XVI столітті вже не залишається в Галичині україн-ців з верхніх верств, які трималися б своєї культури". Суспіль-ство поділилося на вищий прошарок з польською культурою, мовою, католицизмом і нижчий – український, з народною мо-вою і православною вірою. Між ними зростали протиріччя, за-гострені національним та релігійним шовінізмом, що прояви-лися невдовзі у період козацьких війн.
Українська Церква піддавалася утискам і переслідуванням поляків, штучно послаблювався її престиж і авторитет. Водночас, оновлена Тридентським Собором 1545 р., Польська Католицька Церква міцніла переважно завдяки єзуїтам. Широку місійну працю здійснювали у ХІV-ХV ст. ордени Домініканів, Бернардинів, Францисканів. Вони засновували польські школи й усіма засо-бами поширювали католицизм. Державно-церковна політика Польщі скеровувалася на ліквідацію Української Церкви – духов-ного осердя української нації.
З іншого боку, Українській Церкві загрожувала Москва. Після падіння Константинополя 1453 р. вона оголосила себе спадкоє-мицею Візантії і "Третім Римом". Ця ідеологія стала державною за царювання Івана Грозного, коли Москву визнали столицею, а влада злилася з Церквою. На пропозицію Папи Римського об'єднатися навколо Апостольського Престолу для спільного протистояння мусульманству, Іван Грозний відповів, що не запе-речує, але тільки навколо Москви.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Берестейська унія: спроба відновлення єдності христової церкви

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок