Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Організація управління дофеодальний період

Організація управління дофеодальний період

Назва:
Організація управління дофеодальний період
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,74 KB
Завантажень:
189
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Організація управління дофеодальний період


В дофеодальний період поширилась так звана десяткова система управління. Ця система була свого роду військово-адміністративною системою: тисяцькі були начальниками гарнізонів, розставлених в основних центрах Київської Русі; соцькі командували окремими військовими частинами. Само собою зрозуміло, що ця система в міру розвитку процесу феодалізації мала зазнати серйозних змін. Насамперед десяткова система управління повинна була перерости в систему феодальної адміністрації. А при перетворенні в класовий феодальний апарат, природно, урядові особи цієї системи (тисяцькі, соцькі, десяцькі) мусили зміняти свої функції.
Другим характерним для цього періоду моментом є організація двірсько-вотчинної системи, яку іноді називають дворовою, князівською, протиставляючи її чисельній, десятковій. Суть цієї системи полягала в тому, що окремими галузями князівського господарства управляли особливі придворні чини, так звані міністеріали. На місцях же ця система була не чим іншим, як системою «кормління», що остаточно оформилась у Московській державі і була тотожна, як ми вже говорили, з fief-office західноєвропейського середньовіччя. Ця двірсько-вотчинна система почала дедалі більше витискати систему десяткову. Більш-менш значні рештки її збереглись тільки в основних центрах, а на місцях система кормління остаточно її витиснула.
Перейдемо до характеристики змін у десятковій системі.
Як сказано, питання про десяткову систему управління жваво обмірковувалось у літературі. Тут головним чином цікавились питанням, до якої системи — князівської чи земської треба її віднести і про те, кого стосується ця система — загальної чи спеціально міської адміністрації.
[М. Ф.] Владимирський-Буданов, як ми відзначали, називав десяткову систему земською, протиставлячи її двірській, князівській. Він вважав, що були два роди тисяцьких — земські і князівські. Земські тисяцькі, на його думку, ніби були народними трибунами, які урівноважували владу князя.
О. Є. Пресняков 63 піддав цю думку Владимирського-Буданова рішучій критиці. Він переглянув увесь наявний матеріал щодо цього питання і прийшов до висновку, що тисяцькі і соцькі на півдні були не народними урядовими особами, а представниками князівської влади. Справді, літописні тексти цілком підтверджують це. Візьмімо, наприклад, літописне оповідання про бенкети Володимира: «Се же пакы творяше людем своим: по вся неделя устави на дворе, в гридьнице пир творити и приходити боляром и гридем, и съцьскым, и десяцьскым, и нарочитым мужем, при князи и без князя; бываше множство от мяс, от скота и от зверины, бяше по изобилию от всего... Бе бо Володимер любя дружину и c ними думая о строй земленем и о ратех и о уставе земленем».
«Якщо взяти цю сторінку літопису окремо, — каже О. Є. Пресняков, — як вона є, і спитати себе, кого тут літописець вважає дружиною, з якою князь радиться в усіх справах і шукає всякого добра, то довелось би відповісти: бояр і гридів, соцьких, десяцьких, нарочитих людей» 64.
Що тисяцькі і соцькі є представниками князівської влади — це доводиться й літописною звісткою про повстання 1113 р., коли кияни, незадоволені князівською адміністрацією, грабували двори тисяцького і соцьких. Треба, крім того, відзначити, що тисяцькі виступають як представники князя на різних нарадах. Наприклад, «Устав о резах» був прийнятий Володимиром Мономахом за згодою тисяцьких і інших князів. Нарешті, що тисяцький був князівським органом влади, доводиться поступовим перетворенням його в воєводу, в особливий придворний чин.
Щодо тисяцьких і соцьких у Новгороді, то вони справді стали представниками новгородської феодальної верхівки, не зв’язаної з князем. Але це є якраз особливістю новгородського ладу, особливістю, що виникла в результаті еволюції новгородського ладу, а не є первісним явищем.
Подивимось, які доводи подав Владимирський-Буданов 65 на захист думки, що тисяцький «завжди лишався представником народу».

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Організація управління дофеодальний період

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок