Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Ландшафтний фактор в палеоекономіці племен Південно-Східної України доби пізньої бронзи

Ландшафтний фактор в палеоекономіці племен Південно-Східної України доби пізньої бронзи

Назва:
Ландшафтний фактор в палеоекономіці племен Південно-Східної України доби пізньої бронзи
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,99 KB
Завантажень:
122
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Ганна Заворотна
Ландшафтний фактор в палеоекономіці племен Південно-Східної України доби пізньої бронзи
Беззаперечним є той факт, що на економіку будь-якого етапу її розвитку впливає природне середовище. Тож, заслуговує уваги і вивчення впливу ландшафтного фактору на палеоекономіку племен, які проживали на території сучасного осередку важкої промисловості - у Південно-Східній Україні (сучасні Донецька, Луганська і Південно-Східна частина Харківської області) у добу пізньої бронзи (XVII-X ст. до н. е.).
У добу пізньої бронзи на території сучасної Південно-Східної України (мапа) проживало генетично єдине (іраномовне) населення, яке вело комплексне скотарсько-землеробське господарство, але на фоні цієї зовнішньої одноманітності саме через особливості ландшафту сформувались зони, що відрізнялися за внутрішньою спеціалізацією. За ландшафтом достатньо чітко виділяються лісостеповий і степовий варіанти.
Так, лісостепові племена спеціалізувались на бронзоливарному виробництві завдяки використанню покладів мідистих піщаників, що розташовувались у прикордонні степу і лісостепу навкруги Бахмутських родовищ в районі Слов'яно - Бахмутської котловини. Руда транспортувалась на поселення Усово Озеро, Ямпіль - 1, - 2, Іллічівка [15, с. 161], Дронівка, Щурове, Отрадівка -1,-2,-3, Капітаново - 1, - 2, що знаходились на березі ріки Сіверський Донець при впадінні ріки Бахмутка на ділянці 15-20 км., рікою Бахмутка. На більш віддалені поселення Рубці і Янохине, що знаходились на ріці Оскіл, руда транспортувалась річками Бахмутка - Сіверський Донець - Оскіл. На поселення Проказіне, що знаходилось на ріці Айдар, руда транспортувалась ріками Бахмутка - Сіверський Донець - Оскіл - Айдар. На всіх цих поселеннях знайдені сліди металургійного виробництва: ливарні формочки (малюнок 1), печі для плавлення руди (малюнок 2), шлаки, шматочки руди, ллячки для розливання гарячого металу (малюнок 3), велика кількість кам'яних знарядь для обробку руди і металу (ступки, пести (малюнок 4), молоти, кувалди тощо), готові металеві вироби (малюнок 5). Те, що бронзові знаряддя на цих поселеннях виготовлялись саме з бахмутської руди, доведено аналізом їх хімічного складу (визначення Є. М. Черних) [1, с. 7, 132, 206; 3, с. 36, 133-134, 172]. Окрім того, розкопками В. О. Городцова, С. Й. Татаринова, Є. М. Черних і Ю. М. Бровендера встановлено, що на рудниках Донбасу не лише добували руду, але і виплавляли її (поселення ливарників Клинове, Картомиш, Горілий Пінь, Пилипчатино, Калинівка, Покровське, Мідна Руда, Вискрівка, Новозванівка). Культурний шар простежується і зверху відвалів, і під ними, що вказує на неодноразове відвідання рудників. Поселення ливарників були скоріш сезонними, а не стаціонарними, оскільки розташовувались в зоні з несприятливими природними умовами (відсутність води, родючих ґрунтів і рослинності). Судячи з характеру відвалів, видобування руди відбувалось відкритим засобом. Однак існує думка геологів про те, що на рудниках біля сіл Калинове і Новозванівка, вочевидь, були і штольні виробки. У к. ХІІ ст. до н. е. традиції місцевого бронзоливарного виробництва в значному ступені були втрачені. Можливо, це було пов'язане з тим, що були вичерпані поклади руди, доступні для видобування технологіями того часу [1, с. 7, 132, 206; 2, с. 135, 207; 3, с. 36, 133-134, 172].
Степовий варіант - Приазов'я, у свою чергу поділявся на дві мікрозони, що відрізнялись через кліматичні умови, вологість і наявність мінеральної сировини, але їх населення, безперечно, вступало між собою у палеоконтакти.
Перша мікрозона степу - це височина - Приазовський кристалічний масив (поселення Роздольне), з вологим кліматом і покладами твердих порід (кам'яновугільна система) [7, с. 89, мал. 1].
Друга мікрозона степу - це Приазовська низина (поселення Безіменне - І, - ІІ, Широка Балка, Камишевата - XVI), що є фактично напівпустелею з неогеновою системою мінералів. Місцева сировина, представлена в основному опадовими породами, використовувалась для виробництва знарядь праці значно рідше, ніж привізна, бо була надто крихкою.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Ландшафтний фактор в палеоекономіці племен Південно-Східної України доби пізньої бронзи

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок