Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> СІМ'Я ПРАВОСЛАВНОГО СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛЯ В 20-30-х рр. ХХ ст.: СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

СІМ'Я ПРАВОСЛАВНОГО СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛЯ В 20-30-х рр. ХХ ст.: СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Назва:
СІМ'Я ПРАВОСЛАВНОГО СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛЯ В 20-30-х рр. ХХ ст.: СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,39 KB
Завантажень:
466
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Т. Г. Бобко
СІМ'Я ПРАВОСЛАВНОГО СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛЯ В 20-30-х рр. ХХ ст.: СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
В історіографії суттєвими здобутками відзначаються дослідження соціальної історії 20-30- х рр. ХХ ст. Поряд з вивченням основних складових соціальної структури 1920-х рр. - феномену селянства, інтелігенції, робітництва [1-6], активізувалися студії з історії суспільного становища духовенства [7-10]. Насичене сучасне релігійне життя каталізувало пошуки правди про долю православного духовенства у період формування тоталітаризму.
У контексті актуальності розробок соціальної історії не менш важливим постає питання соціально- правового становища членів сімей православних священнослужителів. Серед публікацій з церковно- державних відносин, із соціальної історії зазначена проблема не стала предметом спеціального дослідження. Відсутність історіографічних доробок посилює необхідність розгляду становища членів сімей священиків в умовах змін соціально-політичної системи та руйнації традиційних духовних цінностей в 20-30-х рр. ХХ ст.
Висвітлення реалій повсякденності сімей священнослужителів вимагає розкриття таких питань, як працевлаштування, отримання освіти, користування іншими громадянськими правами членами сімей духовних осіб. У межах пропонованої статті спробуємо вирішити поставлені завдання.
Державно-партійна влада, керуючись класовим підходом, ставилася до духовенства як до експлуататорського прошарку населення та вважала його одним з головних ідеологічних суперників у боротьбі за вплив у суспільстві. Зарахування духовних осіб до "соціально-чужого" стану населення зумовило позбавлення духовенства виборчого права. За п. "г" ст. 4 Конституції УСРР 1919 р. на духовенство всіх віросповідань, як і колишніх поміщиків, жандармів, не поширювалося виборче право [11, с.275-281].
Більшовицька влада, перебуваючи під впливом революційної ейфорії, спочатку не надала політичного права членам сімей свого "класового противника". У Конституції 1919 р. оговорювалося, що члени родини священнослужителів, якщо вони "матеріально залежать або залежали від них", теж виборчим правом не користуються [11, с.275-281]. У результаті до кола позбавлених виборчого права осіб потрапили й ті члени родин священиків, які не могли отримувати самостійний заробіток через хворобу та інші незалежні від них обставини. У подальшому врахування цього фактора та відносна лібералізація церковно-державних відносин обумовили зміну редакції ст. 4 Конституції. За постановою ВУЦВК і РНК від 10 вересня 1924 р. виборче право не надавалося тільки дружинам священнослужителів [12, с.235-236]. Інші члени сімей священнослужителів юридично могли користуватися виборчим правом.
З часом влада усвідомила необхідність використання будь-яких можливостей для ліквідації впливу служителів церкви на суспільне життя, оскільки антирелігійні кампанії не відзначалися успішністю. Досягнення цієї мети вимагало усунення від виборчого процесу людей, близьких до священнослужителів. Наступна постанова ВУЦВК і РНК від 14 січня 1925 р. знову розширила коло осіб, позбавлених виборчого права. Ним уже не користувалися всі члени родин священнослужителів, які проживали разом з ним [13, с.41].
У Конституції УСРР 1929 р. про позбавлення виборчих прав членів родин священнослужителів нічого не зазначалося [14, с.513-532]. Тобто основний закон країни не позбавляв виборчого права родину духовенства, але фактично на місцях влада продовжувала керуватися постановою ВУЦВК і РНК від 14 січня 1925 р.
У черговій інструкції про вибори до рад і на з'їзди рад УСРР від 13 жовтня 1934 р. коло осіб, позбавлених виборчого права, залишилося незмінним - духовенство та члени їхніх сімей, якщо матеріально залежать від них [15, с.2].
Подібні постійні зміни порядку позбавлення сім'ї виборчого права, нечітке визначення категорії позбавлених осіб призводило до того, що в одних районах члени родин священнослужителів користувалися виборчим правом, в інших - його не мали. Питання надання політичного права на свій розсуд вирішували районні виконавчі комітети.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: СІМ'Я ПРАВОСЛАВНОГО СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛЯ В 20-30-х рр. ХХ ст.: СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок