Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Суспільно-політичний рух в Україні

Суспільно-політичний рух в Україні

Назва:
Суспільно-політичний рух в Україні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,31 KB
Завантажень:
659
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
РЕФЕРАТ
на тему:
Суспільно-політичний рух в Україні


План
1. Суспільно-політичний рух в Україні
2. Список літератури


У XIX ст. українці перебували під владою двох імперій — Російської та Австрійської. Як і всі імперії, Російська — Романових та Австрійська — Габсбургів були величезними територіальними конгломератами, численне населення яких складалося із етнічно і культурно різноманітних народів. Надмірно централізована політична влада зосереджувалася в руках імператора, який мав необмежені права. В управлінні монархи спиралися, насамперед, на численний бюрократичний чиновницький апарат і армію. Головним завданням внутрішньої політики правителі обох імперій вважали збереження абсолютизму, феодально-кріпосницьких порядків, придушення національно-визвольних рухів й передової думки як в самих імперіях, так і поза їх межами. Національна політика в обох монархіях, незважаючи на певні особливості, загалом мала великодержавний і гнобительський характер. В принципі, правлячі кола Росії, як і Австрії, були противниками збереження будь-яких елементів державності або автономії у народів окраїн. Ще у 1796 р. царський уряд замість намісництв утворив в Україні губернії зі звичайною для Росії системою управління. На початку XIX ст. губерній стало дев'ять: Чернігівська, Полтавська, Харківська, Київська, Подільська, Волинська, Катеринославська, Херсонська й Таврійська. Для посилення своєї влади та для боротьби проти національних рухів царський уряд будував систему управління за військовим зразком. Існували генерал-губернаторства: Малоросійське (пізніше Полтавське і Чернігівське) з губерніями Полтавською і Чернігівською; Новоросійсько-Бесарабське з губерніями Херсонською, Катеринославською, Таврійською і Бесарабською областю; Київське з губерніями Київською, Волинською і Подільською. На чолі генерал-губернаторств стояли військові генерал-губернатори, які мали майже необмежену владу і втілювали в життя гнобительську політику царизму. Царизм намагався насильницькими методами ліквідувати будь-які прояви національної самосвідомості українського народу, саму назву "Україна". Українська мова зневажалась як місцевий діалект. Навіть церковні проповіді цензура забороняла друкувати українською. Нівелювалися особливості, права і традиції України. Було скасовано магдебурзьке право і Литовський статут, ліквідовано греко-католицьку церкву на Правобережжі. Російську мову як урядову заведено в судах і школах. Зросійщенню мав також служити відкритий в 1834 р. Київський університет. Цар Микола з цього приводу заявив "Університет — це мій твір, але я перший покладу на нього руку, якщо покаже, що він не відповідає своєму призначенню і добрим планам уряду". А призначення університету — поширювати російську культуру і російську народність у спольщеній Західній Росії. Університетські правила рекомендували поліцейський нагляд над студентами, їхніми помешканнями, релігійними поглядами. У 1843 р. введено обов'язкові паспорти.
Щоб придушити будь-які спроби невдоволення, царат утримував на Україні велику армію. Одним із найогидніших проявів реакційної політики царя Олександра І було створення військових поселень, яке мало своєю метою, з одного боку, організацію ізольованої від народу касти солдатів для боротьби проти визвольних рухів, і з другого — зменшення витрат на армію, покладанням її утримання на плечі самих солдатів-селян, які одночасно з військовою муштрою мусили займатися й сільським господарством.
В Україні існувало близько 20 таких поселень. Військові поселенці, що ставали довічними солдатами, жили в умовах жорстокого казарменого режиму, тяжкої муштри і дріб'язкової регламентації. За командою вони вставали, працювали в полі, марширували, лягали спати. За найменшу провину їх немилосердно карали різками.
За часів Миколи І кількість військ на Україні було збільшено. До Києва з Могилева переведено штаб 1-ї армії. В Києві, на Печерську, від початку 30-х рр. до 1852 р. будувалася фортеця. Київ мав стати оплотом самодержавства у так званому Південно-Західному краї.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Суспільно-політичний рух в Україні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок