Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Україна в період післявоєнного сталінського режиму. Національно-визвольний рух у західних областях УРСР

Україна в період післявоєнного сталінського режиму. Національно-визвольний рух у західних областях УРСР

Назва:
Україна в період післявоєнного сталінського режиму. Національно-визвольний рух у західних областях УРСР
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,59 KB
Завантажень:
164
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
РЕФЕРАТ
на тему:
Україна в період післявоєнного сталінського режиму. Національно-визвольний рух у західних областях УРСР


План
1. Україна в період післявоєнного сталінського режиму.
2. Національно-визвольний рух у західних областях УРСР. 
3. Список літератури


Україна в період післявоєнного сталінського режиму.
Неймовірно тяжко постраждала Україна від лихоліть Другої світової війни. По українській землі пройшли мільйонні армії чужинців, знищуючи все на шляху. На фронті, в загонах УПА, від терору карателів загинуло майже 7 млн українців, було зруйновано 714 міст, 28 тис. сіл, 15 тис. промислових підприємств, 18 тис. лікувальних установ, 33 тис. шкіл, технікумів, ВНЗ і науково-дослідних інститутів, 19 тис. бібліотек. Близько 250 сіл зазнали долі Хатині. Пограбовано ЗО тис. колгоспів і радгоспів. У 1945 р. залишилося всього 19 % від довоєнної кількості підприємств. Тільки прямі збитки, завдані народному господарству, становили 285 млрд крб. Загальна сума втрат, яких зазнали населення і господарство республіки, досягла 1,6 трлн крб. (у довоєнних цінах).
На кінець 1945 р. східні області України втратили близько 20 %, а західні — ЗО % населення. Такий великий відсоток зменшення кількості людей у західних областях пояснюється особливо жорстоким ставленням як коричневих, так і червоних окупантів до населення завойованих територій, масовим виселенням місцевих жителів до Німеччини і особливо в Сибір. Крім цього, сотні тисяч людей з Галичини, Західної Волині, рятуючись від кривавого більшовицького режиму, емігрували на Захід. Лише в 1960 р. чисельність населення України досягла довоєнного рівня.
Переживши страхіття війни, заплативши за перемогу над загарбниками таку високу ціну, народи СРСР сподівалися на поліпшення матеріального й духовного життя, ліквідацію колгоспів, які ніколи не могли забезпечити населення продовольчими товарами. Однак усе повернулося до старого. Відповідно до планів комуністичної партії, СРСР (в тому числі й Україна) за 1946— 1950 рр. повинен був, пройшовши відбудовчий період, досягнути в економічному розвитку довоєнного рівня. Навіть за фальшивою радянською статистикою цього не сталося. Промисловість, враховуючи й роздуту військову, перевищила рівень 1940 р., але сільське господарство, як завжди, хронічно відставало. Причин було немало — на селі залишилися переважно жінки, інваліди, старі й діти. Катастрофічно скоротилося поголів'я худоби, сільськогосподарської техніки. Головами колгоспів, радгоспів ставали, зазвичай, некваліфіковані партійні чиновники або демобілізовані воїни. Скрізь по містах і селах відновлювали терористичну адміністративно-командну систему. Практично повернулася політика "воєнного комунізму".
Катастрофу сільського господарства України довершила жорстока посуха, що знищила врожай у південних областях республіки та Молдови. Почався голод, який охопив населення України. Голодні ринули в Галичину та Волинь. СРСР, як підтверджують найновіші сучасні дослідження, мав достатні зернові резерви для забезпечення людей. Однак у 1946—1947 рр., як і в 1932—1933 рр., добірну пшеницю вивозили за кордон, а населення партія й уряд кинули на поталу. Від нелюдської смерті багатьох своїх східних братів і молдаван врятували селяни західноукраїнських областей. Тут не було посухи, не знали вони й колгоспів. Вони чесно, по-християнськи виконали людський обов'язок перед земляками й сусідами, які опинилися у безвихідному становищі.
Замість надати колективну допомогу знедоленим, тодішній перший секретар ЦК КП(б)У М. Хрущов у 1947 р. розробив черговий план вирішення аграрної проблеми. Вихованець Сталіна, він був заражений хворобою гігантоманії. Цього разу з його ініціативи розробили проект "агроміст", будівельним майданчиком яких мала стати Україна. Згідно із задумами М. Хрущова, невеликі села, хутори повинні були ліквідовувати. Населення мало жити в "агромістах" чисельністю не менше 5 тис. осіб. Знищенню підлягали присадибні ділянки, приватна худоба, птиця тощо. Селянам-колгоспникам належало жити в багатоповерхових будинках міського типу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Україна в період післявоєнного сталінського режиму. Національно-визвольний рух у західних областях УРСР

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок