Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Визвольна боротьба (із книги «Витоки козацтва»)

Визвольна боротьба (із книги «Витоки козацтва»)

Назва:
Визвольна боротьба (із книги «Витоки козацтва»)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,66 KB
Завантажень:
167
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Визвольна боротьба (із книги «Витоки козацтва»)


Історія свідчить, що розвиток, цілісність та збереження будь-якого народу залежить, крім інших факторів, від наявності власних збройних сил, які здатні захистити свій народ від поневолення та фізичного знищення. Збройними силами українського народу в часи довготривалої боротьби за незалежність були запорозькі козаки, яких гуртувала славнозвісна Запорозька Січ. Український народ ще має визнати, що збереження української нації та й загалом України-Русі — величезна заслуга Запорозької Січі. Йдеться не про реєстрове козацтво, що стояло на службі Речі Посполитої в Лівобережній Україні-Русі та на службі Московії на Правобережжі, — маються на увазі нереєстрові козаки, які були вільними і незалежними від влади як литовсько-польських, так і московських окупантів. Певна річ, в години всенародних повстань навіть реєстрова частина козацтва переходила на сторону українського народу, але постійно дбала про інтереси українців-русичів лише самовіддана частина козацтва — цвіт української нації — Запорозька Січ.
Після монголо-татарської навали 1240 року держава Русь як така зникла з геополітичної карти Європи. Звідси починається відлік національно-визвольних змагань українського народу на чолі зі своєю військовою верствою — українським козацтвом.
На час утворення Речі Посполитої кількість жидів у Польщі досягає небачених розмірів. Польські історики вказують, що на той час Польща була переповнена жидами; їх розплодилося стільки, що вони захопили більшість державних посад. Дійшло навіть до того, що польський трон посів представник цієї нації.
«Постійними посібниками панів у справі пригнічування селян були жиди. У жодній країні в часи Середньовіччя жидівство не досягло таких матеріальних та моральних здобутків, як у польсько-литовській державі, і ніде у ті часи не досягло воно такої сили, як у Речі Посполитій. Сила жидівства полягала в організації тих незліченних кагалів (жидівських общин) та підкагалів, котрі вже на початку ХVІ століття централізували жидівство у Литві та Польщі, яке опутало їх своїми тенетами та захопило в свої руки найголовніші важелі усього громадського та приватного життя. Вже 1514 року, при королі Сигізмунді, в чотирьох головних польсько-литовських містах — Кракові, Познані, Любліні та Львові, на чолі місцевого жидівства стояли «слав'янські» жиди і над ними стояв префект жидів — praefectus judeorum — брестський жид Михель Іозефович. А під кінець ХVІ ст. виникає нова, ще більш могутня жидівська організація, так званий синод ра-бинів, на чотирьох землях — Великій Польщі, Малій Польщі, Русі та Литві. На чолі цього синоду постав відомий рабин Мордухай Яфа. Цей синод мав таку могутність, що «страхав і жахав християн». Поступово польсько-литовські жиди утвердили свою незламну силу у Польщі... Сила жидів зросла у Польщі до такого рівня, що після смерті одного з королів, на виборчому сеймі тимчасовим королем був обраний жид Шаул Вал з правом призначити того, хто буде правити Польщею» [1, с. 365–367].
Жиди сприяли поширенню католицької релігії на Схід Європи, щоби полинути за новими дивідендами збагачення разом з нею, почуваючись у її середовищі безтурботно як риба в воді. Адже католицька релігія вже була повністю підпорядкована жидівській ідеології, де духовні надбання людства поступилися місцем жидівській фінансово-економічній моделі суспільства. Нагадаємо, що в часи Середньовіччя католицька церква на чолі з папським Римом була найбільшим землевласником у Європі. Папський Рим, як релігійно-політичний монстр, тримав Європу в лабетах знедолення. /…/
Не підлягає сумніву той факт, що саме Рим запроваджував жидівсько-польську колонізацію українських та білоруських земель. Бо тільки-но Польща утвердила своє верховенство в Речі Посполитій, як польський король Сигізмунд ІІ Август починає роздавати землі України-Русі своїм васалам — родовитим польський шляхтичам, з яких утворюються земельні магнати. А управителями на тих «дарованих» українських землях та орендаторами стають жиди, якими кишіла Польща на той час.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Визвольна боротьба (із книги «Витоки козацтва»)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок