Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Втрата Україною власної державності. Україна під владою сусідів. (середина XIV – XVII ст.). 

Втрата Україною власної державності. Україна під владою сусідів. (середина XIV – XVII ст.). 

Назва:
Втрата Україною власної державності. Україна під владою сусідів. (середина XIV – XVII ст.). 
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,10 KB
Завантажень:
454
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат
ТЕМА
Втрата Україною власної державності. Україна під владою сусідів. (середина XIV – XVII ст.). 


“Для України в XVI ст. наступив фатальний момент – вона втратила свою незалежність”
Б.Лановик, Р.Матейко, З.Масякевич- Історія України. Навчальний посібник. –К., 2000. –С.56 
Вивчення теми повинно привести до розуміння
причин втрати української державності та розподілу її земель між сусідами;
відмінності становищі українців в Литві і Польщі;
впливу створення Речі Посполитої на долю українців. Значення Люблінської та Берестейської (Брестської) уній;
народних виступів проти польсько-шляхетського гніту;
виникнення козацтва, його різновидностей та ролі в житі українського народу;
значення Запорозької Січі – колиски козацьких вільностей.  
З початком XIV ст. спадкоємниця древньої Русі Галицько-Волинська держава поступово почала втрачати свої позиції. Цьому сприяли:
економічні, демографічні, політичні втрати пов’язані з монголо-татарським нашестям;
постійні зазіхання на суверенітет і незалежність держави з боку сусідніх Польщі та Угорщини;
спустошливості напади кримськотатарських орд;
суперництво за владу між князями, боярські чвари;
гальмування процесу формування української народності;
втрата елітою почуття національного обов’язку, інтернаціональна погоня за вигодою;
перемога в політичному противоборстві тенденції відокремлення земель.  
Зверніть увагу:
В цей же час навколо України виросли нові централізовані держави 
Розділ українських земель між сусідами
Користуючись ослабленням головного українського Галицько-Волинського князівства ці держави розподілили між собою українські землі. До складу:
І. Великого Князівства Литовського увійшли землі – Київська, Переяславська, Чернігово-Сіверська, Східна Волинь, Поділля.
ІІ. Польщі – Галичина і частина Волині, Західне Поділля;
ІІІ. Угорщини – Закарпаття.
IV. Туреччина – Покуття, протекторат над Кримом.
V. Молдавії –Шипинська земля (з XV ст.. стала називатись Буковиною) 
З часом між цими державами розпочалися справжні війни за українські землі. З особливою впертістю вони велися між Польщею і Литвою, Польщею і Угорщиною, Литвою і Московією. Таким становищем скористалися українські феодали. Вони, зраджуючи власний народ, почали міняти своїх господарів. Чернігівські князі – Одоєвські, Воротинські, Мосальські перейшли під руку Москви. Це стало причиною цілого ряду Московсько-литовських війн, остання з них – четверта, продовжувалася більше 10 років (1512-1523). 
Захоплення українських земель сусідами відбувалося різними шляхами:
приєднанням силою;
союзницькими угодами;
династичними зв’язками;
нав’язуванням підданства.  
Відмінними були й умови перебування українських земель в складі інших держав. Ті, що ввійшли до складу Угорщини і Молдови користування обмеженою автономією. В Молдові руський елемент справляв великий вплив на культурне і соціально-політичне життя країни. Руська мова до середини XVII ст. була офіційною мовою канцелярії молдовських господарів. 
Прямо протилежним були умови в Польщі і Литві. 
Литва | Польща
збереження старої системи управління;
залучення руського боярства на службу новоствореній державі;
утвердження “Руської правди” державою правовою основою;
визнання руської мови офіційною;
розширення впливу православ’я;
запозичення литовцями досвіду військової організації, будівництва фортець і т.д.
зростання змішаних шлюбів, поширення українських звичаїв обрядів;
асиміляція литовців серед українців; | запровадження польської адміністративної системи;
призивання на вищі посади лише польських феодалів;
поширення на українські землі польського права;
офіційна мова виключно польська;
зміцнення позицій католицької церкви;
збільшення повинностей в зв’язку з розширенням фільваркового господарства;
утиски української культури, традицій і звичаїв.  
Великі князі литовські, які приєднали до себе левову частину України, діяли за правом “старого не змінювати, а нового не впроваджувати”, чим забезпечили поряд із звільненням від татаро-монгольського панування легке “оксамитове” приєднання українських земель до Литви.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Втрата Україною власної державності. Україна під владою сусідів. (середина XIV – XVII ст.). 

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок