Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> З ІСТОРІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕПМАНІВ НА ХАРКІВЩИНІ В 20-ТІ РОКИ

З ІСТОРІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕПМАНІВ НА ХАРКІВЩИНІ В 20-ТІ РОКИ

Назва:
З ІСТОРІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕПМАНІВ НА ХАРКІВЩИНІ В 20-ТІ РОКИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,17 KB
Завантажень:
359
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Ю.П. Волосник
З ІСТОРІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕПМАНІВ НА ХАРКІВЩИНІ В 20-ТІ РОКИ
У сучасних умовах, коли в Україні після довгої перерви відбувається відродження підприємництва, актуального значення набуває вивчення, критичне переосмислення та творче використання того значного досвіду приватного підприємництва, що був накопичений як в цілому по республіці, так і в окремих її регіонах та великих містах в період непу. В науковому плані таке дослідження сприяло б подоланню існуючих прогалин, виявленню місцевої специфіки приватного підприємництва та ролі непманів в економічному відродженні регіонів у 20-ті роки. Таким чином, вивчення даної теми має як загальноісторичне, так і краєзнавче значення.
Дана тема знайшла певне відображення в історіографії. Але, на жаль, дослідження історії приватнопідприємницької діяльності нової буржуазії у 20-ті роки в такому економічно розвинутому центрі України як Харків, що був тоді столицею республіки, знайшло в історіографії явно недостатнє висвітлення.
Мета даної статті - дослідити основні форми і напрямки, а також специфіку підприємницької діяльності непманів на Харківщині в роки непу (1921-1929).
Після переходу до нової економічної політики відбувається легалізація приватнопідприємницької діяльності, що фактично була заборонена (але, не дивлячись на репресивні заходи з боку держави, продовжувала підпільно існувати і за часів воєнного комунізму) [1.-С.5].
Політика воєнного комунізму мала багато негативних наслідків для економіки Харкова. Харків як тодішня столиця радянської України був перетворений на цитадель воєнно-комуністичних заходів в республіці. На Харків і губернію припадає (за даними Укрраднаргоспу) найбільший відсоток націоналізованих в республіці приватних підприємств. Так, з загального числа приватних промислових підприємств було націоналізовано 47,6%, з яких майже % (або 447 закладів) продовжували діяти. (Для порівняння: в Чернігівській губернії було націоналізовано лише 7,7% промислових підприємств) [2.-Ф. Р.-3429.-Оп.8.-Од.зб.117.-Арк.11 зв.]. Це був дуже важкий удар по приватній промисловості губернії. Не менш потерпіла і приватна торгівля. Лише на протязі літа - осені 1920 р. в Харкові було зачинено майже 1,7 тис. приватних торгових підприємств. Націоналізація цих підприємств супроводжувалась реквізицією у підприємців матеріальних цінностей - промислових і продовольчих товарів [3.-С.45]. За таких важких обставин в умовах жорсткої розрухи і глибокої соціально-політичної та економічної кризи в Харкові та губернії відбувався процес відродження приватнопідприємницької діяльності.
Зосередивши в своїх руках т. зв. "командні висоти" в економіці (транспорт, велику промисловість, зовнішню торгівлю, банки), держава намагалася спрямувати приватний капітал переважно в сферу торгівлі. Це пояснюється тим, що держава не мала свого торговельного апарату, а кооперація після воєнного комунізму (коли вона була цілком підпорядкована Наркомпроду) тільки отримала можливість займатися торгівлею, і повинен був пройти ще чималий час, щоб вона змогла адаптуватися до нових умов. Це зумовило досить швидкий приплив коштів приватників в торгівлю (не в останню чергу і через те, що непмани в будь-який час могли легко згорнути свій торгівельний заклад і перекинути кошти, що звільнились, в іншу галузь економіки).
Підприємницька діяльність непманів в галузі торгівлі регулювалась постановою РНК УРСР від 19 квітня 1921 р. та декретом РНК РРФСР від 24 травня 1921 р. "Про обмін", чинність якого було автоматично поширено на Україну [4.- 1921.-№7.-Ст.193; 5.-С.233-234]. Закон надавав місцевій владі значні права в галузі контролю та регулювання торговельної діяльності. Щоб розпочати свою торгову діяльність, громадяни повинні були вибрати реєстраційне свідотство, а в подальшому - патент, який на умовах сплати патентного збору видавали органи місцевої влади. На початку непу місцева влада Харківської губернії робила спроби обмежити видачу патентів приватникам. Так, у травні 1921 р. президія Харківського губвиконкому розповсюдила постанову, яка надавала право займатися торгівлею лише особам, які не підлягали трудовій повинності [6.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: З ІСТОРІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕПМАНІВ НА ХАРКІВЩИНІ В 20-ТІ РОКИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок