Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії. Початок національного пробудження в Галичині

Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії. Початок національного пробудження в Галичині

Назва:
Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії. Початок національного пробудження в Галичині
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,70 KB
Завантажень:
246
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
РЕФЕРАТ
на тему:
Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії. Початок національного пробудження в Галичині


План
1. Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії. Початок національного пробудження в Галичині.
2. Список літератури


Революції, що спалахнули в країнах Європи на початку 1848 р., охопили своїм полум'ям і Австрійську монархію. 13 березня почалося повстання у Відні, яке привело до повалення уряду Меттерніха. Цісар Фердинанд І був змушений проголосити деякі демократичні свободи та пообіцяти конституцію. Слідом за Віднем повстало населення Будапешта. Національно-визвольний рух охопив також слов'янські землі, підвладні Австрії.
В Галичині спочатку заворушилися поляки. Молодь почала демонстрації за Польщу в межах 1772 р., й українські студенти брали участь у цих демонстраціях. Представники польських кіл склали петицію до імператора і 19 березня подали її на підпис населенню Львова. Петиція вимагала реформ і перетворення Галичини в польську автономну провінцію Австрійської монархії. Підписування петиції вилилося у демонстрацію, під впливом якої губернатор Стадіон дав згоду на звільнення політичних в'язнів і формування національної гвардії. 13 квітня у Львові поляки створили Центральну раду народову, програмою якої стала петиція від 19 березня, вручена з деякими поправками імператору в квітня. Незабаром після того виникла мережа місцевих рад, а також було засновано газету. На превеликий подив і розчарування поляків, українці, яких ті не вважали за окрему націю, відмовилися взяти участь у цих заходах. Більше того, 19 квітня львівські русини виробили свою петицію до цісаря і вручили її губернаторові — графові Францові Стадіону. В петиції йшлося про те, що русини творять частину великого слов'янського народу, що вони — автохтони в Галичині й мали колись державну самостійність, що вони цінять свою народність і хочуть її зберегти; у петиції було прохання про викладання українською мовою в школах, щоб зрівняти в правах духовенство всіх трьох обрядів (римо-католицького, греко-католицького і православного) і забезпечити українцям доступ до всіх посад.
2 травня представники української інтелігенції та греко-католицького духовенства утворили постійний політичний орган — Головну Руську раду. Головою її обрали єпископа Г. Яхимовича. Друкованим органом Головної Руської ради стала газета "Зоря Галицька", що почала виходити українською мовою з 15 травня 1848 р. У відозві, опублікованій у першому числі газети, рада заявила: "Ми, русини галицькі, належимо до великого руського (тобто українського) народу, котрий одним говорить язиком і 15 мільйонів виносить, з котрого півтретя мільйона землю Галицьку замешкує". То була перша в Галичині офіційна заява про те, що наддніпрянські й галицькі українці — одна нація. В умовах, коли польсько-шляхетські кола заперечували саме існування українців в Галичині, така заява мала принципове значення. Автори відозви закликали українське населення використовувати завойовані революцією демократичні свободи, створювати на місцях руські ради.
Програма Головної Руської ради, викладена у низці документів, містила такі вимоги: скасування феодальних повинностей селян за викуп, гарантування селянської земельної власності, піднесення сільського господарства, свобода промислової діяльності й торгівлі, утворення промислових спілок і кредитних установ, скасування станової нерівності й встановлення рівноправності перед судом і законом, захист власності й честі, поліпшення народної освіти, забезпечення вільного національного розвитку українського населення Східної Галичини. Головна рада висунула важливий політичний постулат: поділити Західну (польську) і Східну (українську) Галичину на дві окремі адміністративні одиниці. Так набрала у той час реальної форми ідея національної самостійності галичан — прагнення до крайової автономії.
У містах, містечках і деяких селах Східної Галичини виникло близько 50 місцевих руських рад. Вони розгорнули активну суспільно-політичну і культурно-освітню діяльність, завоювавши визнання серед народних мас.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії. Початок національного пробудження в Галичині

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок