Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ДЕЯКІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ

ДЕЯКІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ

Назва:
ДЕЯКІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,35 KB
Завантажень:
278
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
УДК 94(161.2)(477)
В. Л. Штефан
ДЕЯКІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ
Стаття присвячена одній з трагічних, складних і найболючіших проблем, від вирішення якої залежить доля нації і країни. Автор акцентує увагу на суті процесу русифікації і боротьби проти неї. На основі статистичних даних розглядаються ті позитивні зрушення, що відбулися в Україні в мовній проблемі з часу прийняття Закону "Про мову" і проблеми, які стоять сьогодні перед владою на шляху до повної українізації зрусифікованих українців, засобів масової інформації, освіти. Розглядаються деякі з причин такої ситуації, зокрема: чому ми в даний час не повинні підтримувати двомовність? В чому причина повільності процесу українізації та як може розвиватися ситуація в перспективі?
Ключові слова: мова, мовна політика, нація, регіони, освіта, русифікація, українізація, конфронтація.
Мабуть немає невдячнішої справи, ніж порушувати питання про українську мову в Україні, доля якої сумна і, водночас, героїчна.
Аналіз статистичних даних та публікацій, в яких започатковано розв'язання автором проблеми (див. список використаної літератури), вказують на її актуальність і складність.
Проблема мови для України і українців була і залишається однією з складних і найболючіших, що час від часу загострюється до небезпечних масштабів. Адже без рідної мови неможливе існування самої нації, бо у мові прихований могутній духовний потенціал народу. На жаль, впродовж усього радянського, і не тільки, періоду нашої історії, розвиток української мови придушувався шляхом посиленої русифікації і обмеження української у державно-адміністративному, побутовому і шкільному вжитку. Проти такої політики з 1965 року виступали письменники і вчені, багатьох з яких було репресовано (В. Стуса, В. Мороза, М. Осадчого, В. Чорновола та ін.). Як реакція на репресії виникає „самвидав" - позацензурне нелегальне видання. Символом боротьби за українську мову стала праця І. Дзюби „Інтернаціоналізм чи русифікація", в якій автор розвінчував політику держави, що намагалася під терміном „інтернаціоналізм" приховувати русифікацію [1]. Комуністична система переслідувала найменше намагання порушувати цю проблему чи то на радіо, у пресі, чи зібраннях. КДБ зафіксувало в 60-80 рр. XX ст. понад шість тисяч таких „незгодних" [2, с.16]. Терміну „русифікація" немає в жодному словнику радянської та пострадянської доби. Рух шестидесятників підхопили українські письменники, які у своїх творах змальовували трагедію рідної мови: І. Світличний, І. Калинець, Т. Мельничук та ін. Рух супротиву русифікації охопив широкі верстви українського народу, став взірцем у боротьбі за утвердження української мови, надав сильний імпульс для широкого міжнародного розголосу проблеми [3, с.12І-158]. В усіх країнах, де масово проживали українці, почався активний рух на захист української мови. Весь світ дізнався про ганебну політику русифікаторів.
Сьогодні у державі створено правову основу функціонування української мови та подальшого її розвитку. Запровадженню української мови сприяє обов'язкове вивчення державної мови в загальноосвітніх навчальних закладах і складання абітурієнтами вступних іспитів (сьогодні тестів) з української мови. Створюється система безперервної мовної освіти, що забезпечує можливість опанувати українську.
Але зроблено далеко не все, що можна і треба зробити. Українська мова титульної, корінної нації, на жаль, ще не стала повно-присутньою в суспільному житті, витіснена на периферію засобів масової інформації, наукового життя і міського побуту. Для цього необхідно створити обставини, які робитимуть мову потрібною й престижною для всіх. Зробити це непросто, з огляду на глибину зрусифікованості українського суспільства. Згідно з останнім переписом населення 70 відсотків назвали рідною мову українську, але в побуті на всі спілкуються нею [4, с.13]. За даними Інституту соціології, лише 37 відсотків громадян розмовляють українською. На Донеччині, де українці становлять 51 відсоток, тільки 12 відсотків школярів навчаються українською мовою, у Донецьку - 6 відсотків, у Єнакієве та Макіївці - 4 відсотки [4, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: ДЕЯКІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок