Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ПРОГРАМИ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ПРО РОБІТНИЧЕ ПИТАННЯ ТА ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ (початок ХХ століття)

ПРОГРАМИ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ПРО РОБІТНИЧЕ ПИТАННЯ ТА ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ (початок ХХ століття)

Назва:
ПРОГРАМИ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ПРО РОБІТНИЧЕ ПИТАННЯ ТА ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ (початок ХХ століття)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,49 KB
Завантажень:
476
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
С. П. Донченко
ПРОГРАМИ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ПРО РОБІТНИЧЕ ПИТАННЯ ТА ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ (початок ХХ століття)
Сьогодні в Україні діє значна кількість політичних партій різного спрямування зі своїми економічними вимогами. Проблема економічного розвитку завжди турбувала політиків, вона є актуальною і сьогодні. Але сучасне життя не може обійтися без попереднього досвіду.
В історичній науці завжди приділялося багато уваги дослідженню робітничого питання та економічних реформ початку ХХ ст., але чомусь воно здебільшого розглядалося відокремлено від розвитку промисловості. Історії розвитку і вирішення робітничого питання торкалися в своїх роботах такі дослідники, як А. Іскандеров, Ю. Кір'янов, І. Кисельов, В. Комін, Б. Кругляк, В. Крутіков, М. Рубач, В. Солдатенко, Є. Черменський, В. Шелохаєв, Л. Шепель та ін. Але не було зроблено порівняльного аналізу вимог політичних партій щодо шляхів вирішення цього питання.
У даній статті зроблена спроба поглянути на перспективи вирішення проблеми в програмах політичних партій України початку ХХ ст.
Як відомо, на початку ХХ ст., незважаючи на стрімкий розвиток промисловості, Україна залишалась переважно сільськогосподарським регіоном. Розвиток гірничовидобувної та металургійної промислововсті викликав значний приплив населення з центральних районів Росії, перш за все, у Донецько-Криворізький регіон. Внаслідок цього в деяких містах Катеринославської, Херсонської і Київської губерній помітно переважало російськомовне населення. Окрім того, майже вся Україна, за винятком Харківської губернії, належала до так званої смуги єврейської осілості. Досить значна частина середньої та дрібної буржуазії, ремісників та пролетарів була єврейського походження. І якщо питома вага єврейського населення в Україні становила 7,5%, то у містах ця цифра підвищувалась до 28% [1.-С.23]. Як і в Росії, в Україні робітничий клас вирізнявся не стільки своєю кількістю, скільки згуртованістю і концентрацією у промислових містах.
Тому одним з наболілих питань, яке вимагало законодавчого вирішення і потрапило до програм усіх політичних партій, було питання про стан робітничого класу. Безумовним було те, що тільки партії, які виражали інтереси пролетаріату, могли в своїх програмах передбачити всі вимоги робітників. Але ситуація в Росії була такою, що тільки сліпий не бачив необхідності змін у становищі робітничого класу. Так, київська газета "Слово" писала у 1907 р.: "Робочий день 1718 часів, злиденна заробітна плата, гнилі харчі, штрафи ні за що, ні про що; лайка, бійка, хлів замість квартири, каліцтво біля машин - ось що чекало і чекає робітника. " [2].
Але незважаючи на таке становище робітничого класу, підхід до розв' язання його проблем вироблявся в залежності від власної користі тієї чи іншої групи населення. Так, київські монархісти в своїй програмі з робітничого питання записали про необхідність сприяти полегшенню праці й поліпшенню побуту робітників, можливість скорочення робочого дня, влаштування Російського Державного Промислового Банку з метою полегшення освіти робітників і створення промислових артілей, пропонували домагатись державного страхування робітників на випадок смерті, каліцтва, хвороби, старості; домагатись впорядкування умов праці й взаємних стосунків фабрикантів і робітників [3.-С.22].
Безумовно, найкраще розуміли необхідність перетворень в робітничому питанні самі робітники і капіталісти. Але шляхи і засоби вирішення у них були різні. Ось що писали октябристи у своїй відозві: "Робітниче питання є в теперішній час одним із найбільш гострих питань і має всі права на особливі турботи з боку Державної Думи. Однак воно не може бути вирішене задовільно в інтересах самих робітників без підтримки промисловості взагалі: лише промисловість, що вірно розвивається, може забезпечити робітників" [4.-Ф.1682.-Оп.1.-Од.зб.5.- Арк.127].
У своїй програмі "Союз 17 октября" дещо розширив формулювання монархістів з робітничого питання, додавши пункт про збори та страйки: "Перегляд, вдосконалення і розширення законодавства про робітників у відповідності до місцевих особливостей окремих виробництв.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: ПРОГРАМИ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ПРО РОБІТНИЧЕ ПИТАННЯ ТА ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ (початок ХХ століття)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок