Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Суспльно-політичний рух 60-90-х pp. xix ст

Суспльно-політичний рух 60-90-х pp. xix ст

Назва:
Суспльно-політичний рух 60-90-х pp. xix ст
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,24 KB
Завантажень:
38
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Суспльно-політичний рух 60-90-х pp. xix ст
Культурно-просвітницькі "Громади"* В другій половині XIX ст. російська імперська еліта починає втрачати ритм політичного життя. Якщо раніше вона продукувала нові ідеї та орієнтувала суспільство на виконання тих чи інших завдань, то опісля все змінилося не на користь царизму. Царська влада почала втрачати впевненість, цілеспрямованість і здатність пристосовуватись до обставин.
Цар Олександр II дав дозвіл на повернення із заслання членів Кирило-Мефодіївського братства. Тому українське громадське життя почало відроджуватись, спочатку у Санкт-Петербурзі, а потім і в Україні.
Звільнені із заслання М.Костомаров, В.Білозерський, а згодом і Т. Шевченко з'їхалися до Санкт-Петербурга, де до них приєднався
П.Куліш. Ці піонери українського руху згуртували навколо себе більше десятка молодих українців, утворивши в столиці імперії так звану "Громаду". Аналогічні "Громади" української інтелігенції до кінця XIX ст. будуть генерувати ідеї для українського громадського і політичного життя.
Першочерговим завданням цієї групи було покращення долі українців і особливо селянства. Всі, за винятком Т. Шевченка, зійшлися на тому, що у своїй діяльності "Громада" має бути аполітичною і зосереджуватись на просвіті мас. М. Костомаров і П. Куліш вперто виступали за обмеження діяльності лише цариною культури, уникаючи всякого радикалізму, що викликав би гнів влади.
З метою поширення своїх поглядів, у 1861 р. петербурзька група громадівців з великими труднощами отримала дозвіл на видання першого в Російській імперії українського часопису, що дістав назву "Основа". Його фундаторами були два багатих українці — Василь Тарнавський і Григорій Галаган. Протягом свого короткого 22-місячного існування "Основа" виступила засобом спілкування та будителем національної свідомості української інтелігенції, розкиданої по всій імперії.
На місцях в Україні почали створюватись "Громади", що видавали друком і розповсюджували українські книжки, для дітей і дорослих відкривали школи — звичайні і недільні. Зміцнювався, таким чином, український культурницький рух. В радянській історіографії "Громади" вважалися таємними ліберально-буржуазними організаціями.
Центром громадсько-культурного життя став Київ. Слід відзначити, що царський уряд доклав чимало зусиль, щоб здеморалізувати студентську молодь Київського університету. Генерал-губернатор Бібіков міг похвалитися цареві, що "молодь Києва гуляє, але не думає". Та вже через рік після Кримської війни молодь починає організовуватись, з'являються нелегальні гумористичні часописи польською мовою, як-от "Біхос гультяйські", що викривають і критикують хиби юнацтва.
Натхненна прикладом киян, українська інтелігенція Полтави, Чернігова, Харкова та Одеси також заснувала свої "Громади", розширюючи мережу недільних шкіл, доки їхня кількість в Україні не наблизилась до сотні. Члени "Громади" занурювались в уже традиційні галузі етнографії, філософії та історії. На зразок хлопоманів вони стали вбиратися, як українські селяни, дотримуватись їхніх звичаїв, споживати їхню їжу, спілкуватись з ними по шинках, співати їхніх пісень.
Громадівці розвинули культ козацтва й носили барвистий козацький одяг. Причому об'єктом їхньої ідеалізації були не козацькі гетьмани і старшини, а волелюбні запорожці та гайдамаки, що, на їхню думку, символізувало природне прагнення українського народу. У II половині XIX ст. це романтичне і позбавлене політичного забарвлення поєднання ідеалізму, народництва та поклоніння всьому українському стало відомим під назвою українофільства.
Варто зазначити, що більшість студентів Правобережної України складали поляки і меншість — українці. Так само дуже багато було тут польських поміщиків, середніх і великих землевласників. Вони мали досить великий вплив на місцеві українські справи. Демократична молодь шляхетського походження вивчала життя народу і приходила до висновку, що народ не слід ототожнювати з польською шляхтою, що його шлях інший та що він має достатньо сил для самостійного життя.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Суспльно-політичний рух 60-90-х pp. xix ст

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок