Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу

Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу

Назва:
Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
35,23 KB
Завантажень:
579
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
Реферат на тему:
Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу


ПЛАН
РОЗКВІТ ДЕРЖАВИ УКРАЇНИ РУСИ
СВЯТИЙ ВОЛОДИМИР І ВЕЛИКИЙ
ПРИЙНЯТТЯ ХРИСТИЯНСТВА
БОРОТЬБА ЗА КИЇВ
СВЯТОПОЛК
ЯРОСЛАВ І МУДРИЙ
АННА ЯРОСЛАВІВНА
ІЛАРІОН
КУЛЬТУРА ДАВНЬОЇ РУСІ.
НАРОД – ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРИ.
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ.
ПИСЕМНІСТЬ І ОСВІТА.
ЛІТЕРАТУРА
АРХІТЕКТУРА І МИСТЕЦТВО.
ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСЇ.
МІСЦЕ Й РОЛЬ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
В ІСТОРІЇ СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ.
МІЖНАРОДНЕ ЗНАЧЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ.


РОЗКВІТ ДЕРЖАВИ УКРАЇНИ РУСИ
СВЯТИЙ ВОЛОДИМИР І ВЕЛИКИЙ (980—1015)
Із загибиллю Ярополка Володимир став єдиновладним волода-рем величезної держави. До складу ЇЇ входило коло 20-ти різних зе-мель, племен, серед яких були і слов'янські, і фінські, і тюркські. Увесь цей конґломерат не був ще об'єднаний нічим, крім княжої влади, ослабленої за Святослава та міжусобної боротьби його синів. Отож, Володимир повинен був час від часу приборкувати повстання, суті яких літопис не вияснює.
Року 981 повстали в'ятичі, Володимир переміг їх і наклав на них “дань від рала». Наступного року він знову ходив на в'ятичів і пе-реміг їх удруге. Року 984 ходив Володимир на радимичів з воєво-дою Вовчий-Хвіст, Можна гадати, що радимичі поставили поваж-ний збройний опір, бо літопис зазначає: “зустрів (воєвода) радимичів на річці Пищані і переміг”. Володимир наклав на них данину, “яку везуть й до сего дне” — себто XII ст. Можливо, були й інші повстання, про які не згадує літопис.
Володимир намагався об'єднати сусідні племена під своєю вла-дою. Ще йдучи проти Ярополка, він приєднав Полоцьку землю і вбив тамтешнього князя Рогволода. 981-го року пішов на захід “к ляхам”, як каже “Повість временних літ”, і “зая градьі їх” Перемишль, Червень, Бузьк, Белз, Волинь. Слова літопису, що то були “лядські” міста, викликають сумнів. Територія, яку захопив Володимир, була заселена українською людністю — дулібами, бі-лими хорватами — і не належала до Польщі; можливо, вона вхо-дила до Великоморавської держави. Пізніше землі над горішньою Вислою — Краківщина — до 990-их років належали до Чеської дер-жави. Масуді писав, що в 943 році Русь межувала з Богемією, себто Богемія володіла Краковом та Білою Хорватією. Це стверджує факт, що в поході Олега на Візантію відмічається серед племен, які брали участь у війську, білих хорватів. Але в 960-их рр. Святослав переніс увагу на схід та південь, і Біла Хорватія вийшла з-під вла-ди Руси. її поділили Чехія та Польща, і чехи взяли Краків. Козьма Празький писав, що до 980-их років Краків належав до Чехії. Та-кож Ібрагім ібн Якуб зараховував Краків до чеських, а не поль-ських міст. Дійсно, якщо Волинь входила до складу України-Руси, а Краківщина — Чехії, тяжко припустити існування між ними поль-ського клину, — писав М. Грушевський, — і приходив до виснов-ку, що Володимир відібрав ці міста не від поляків, а від чехів.
На залежність тієї території від Великоморавії вказує також по-ширення моравської Методіївської дієцезії: грамота Оттона І, поло-вини X ст., визначала межі празької дієцезії по ріках Бугу "та Стрию. Літопис занотовує похід Володимира на Закарпаття у 992 році. З того часу там закріплюється назва “Русь”.
Опанування цієї території мало для Руси велике значення. По-перше — в зв'язку з тим, що чорноморськими степами заволоділи печеніги, припинився довіз соли з Чорного моря до України, а на Підкарпатті були соляниці в Дрогобичі та інших місцях, По-друге — на цій території перехрещувалися торговельні шляхи: з Червеня лежав шлях уздовж Сяну до Карпат і на Угорщину; інші шляхи вели з Києва на захід, на Австрію, Німеччину, Чехію, Паннонію, долину Дунаю.
Року 983-го Володимир ходив на ятвягів, що жили між Німаном та Бугом, і переміг їх. Над Бугом заснував він місто, яке назвав своїм ім'ям — Володимир (Волинський). У 993 році ходив до Польщі, і навіть у середині XIII ст. літописець згадував, Що так далеко не сягав ніхто з князів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 



Реферат на тему: Київська Русь та її місце в історичній долі українського народу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок