Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Галичина і правобережна україна у xviii ст.

Галичина і правобережна україна у xviii ст.

Назва:
Галичина і правобережна україна у xviii ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,98 KB
Завантажень:
141
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Галичина і правобережна україна у xviii ст.
Гніт польського права в Галичині зовсім знедолив український народ. Тільки греко-католицька церква не виправдала надій польського уряду за допомогою унії покатоличити і полонізувати українців краю. Зберігаючи свою мову і спільний з православними обряд, греко-католики сприяли розвиткові національної культури. Це особливо яскраво проявилось вже в середині XVIII ст., коли греко-католицька церква стає єдиним оплотом українських національних традицій. Тільки мешканці Карпат зберегли завдяки своєму розташуванню залишки волелюбства і схильність та здатність до протесту проти своїх пригноблювачів.
Опришки (від лат. "opressor" — порушник, знищувач). Окрім природних територіальних умов з неприступними горами і лісовими хащами, куди можна було сховатись від влади, бунтівливому населенню сприяло і його прикордонне положення між Угорщиною і Молдавією (Волощиною). Переслідувачі не мали права переходити кордони, за які ховались бунтівники. Гуцули взагалі, звикаючи з дитинства до зброї, легко вступали в невеликі ватаги лісових розбійників. При чому ці загони діяли не тільки в себе дома, айв Угорщині чи в Волощині. Спосіб життя і мораль їх була такою, що кожний гуцул вважав за честь побувати в опришках, хоча б трохи. В основі організації опришків лежав той же принцип козацького братства.
Опришки діяли на пограниччі трьох держав — Польщі, Угорщини і Молдавії. Перша згадка про опришків датується 1529 р. В їх діяльності виділяється три періоди. Перший охоплює XVI-XVII ст., коли опришки діяли в окремих районах галицького Покуття, Сяниччині, Перемишлянщині та Поділлі. Другим період — від кінця XVII ст., коли посилилась панщина в Галичині, на Буковині і Закарпатті. Відомими ватажками були Руснак, Орос, в кінці XVII ст. Нестор, на початку
XVIII ст. — Писклявий. Вершиною руху опришків були 1738-59 pp., коли на чолі їх стояли Довбуш, Бойчук та інші, а дії опришків охоплювали значну частину галицького Прикарпаття, Буковини й Закарпаття. Третій період — кінець XVIII— перша половина XIX ст., коли рух опришків посилився через примусову рекрутчину та збільшення податків.
Гайдамаччина. Якими непримиренними були суперечності між верхами і низами українського суспільства, показали соціальні рухи в першій половині XVIII ст. на Правобережній Україні під назвою Гайдамаччини. Народні маси, для яких прикладом волі залишались козаки, із зброєю в руках боролись проти поневолення. Учасниками гайдамацьких виступів були переважно незаможні селяни, що втікали від своїх панів, і робітники з ґуралень, млинів та панських фільварків. До повстанців приставали також міщани, дрібна шляхта, поповичі, а гайдамакам симпатизували в широких масах, населення. Гайдамаки збирались в невеликі ватаги, що дозволяло їм легко уникати боїв з великими військовими підрозділами польської армії. Навіть найбільші з них, що складались з двох-трьох сотень, попередньо заславши розвідку, блискавично наскакували на панські маєтки і багаті містечка, грабували і вбивали їх мешканців.
Перше велике повстання гайдамаків почалося в 1734 p., коли російська армія разом з гетьманськими полками ввійшла на Правобережжя для підтримки кандидатури Августа III. Гетьманський рух зародився на Київщині і розповсюдився на Поділля. Тут його очолив козак Верлян, сотник надвірної міліції князів Любомирських. Верлян посилався на грамоту імператриці Анни, яка нібито наказувала нищити ляхів. Загони Верляна діяли аж під Львовом і зайняли Броди. Повстання тривало кілька років, поки загони повстанців не були розбиті польськими військами. Сотник Верлян втік з невеликою ватагою своїх прихильників в Молдавію. Доля його залишилась невідомою. Як завжди, у приборканні повстання був винен зрадник, козак Сава Чалий, якого потім його ж товариші вбили.
Коліївщина. Більш широкою за розмахом і силою подій, за кількістю учасників і територією розповсюдження була Коліївщина. Почалось повстання в 1768 р. В повстанні соціальні мотиви його тісно переплітались з релігійними.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Галичина і правобережна україна у xviii ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок