Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> УЧАСТЬ ПРИАЗОВСЬКИХ ГРЕКІВ-КОЛОНІСТІВ У МАХНОВСЬКОМУ РУСІ (1918-1921 рр.)

УЧАСТЬ ПРИАЗОВСЬКИХ ГРЕКІВ-КОЛОНІСТІВ У МАХНОВСЬКОМУ РУСІ (1918-1921 рр.)

Назва:
УЧАСТЬ ПРИАЗОВСЬКИХ ГРЕКІВ-КОЛОНІСТІВ У МАХНОВСЬКОМУ РУСІ (1918-1921 рр.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,22 KB
Завантажень:
184
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
В. М. Чоп
УЧАСТЬ ПРИАЗОВСЬКИХ ГРЕКІВ-КОЛОНІСТІВ У МАХНОВСЬКОМУ РУСІ (1918-1921 рр.)
Тема, що досліджується нами в даній статті, знаходиться на перетині двох окремих проблем. З одного боку, це маловивчена сторінка в історії повстанського руху, з іншого - практично невідоме й недосліджене явище в історії грецької громади Україні. Незважаючи на те що протягом останнього десятиліття вітчизняні історики доклали багатьох зусиль щодо дослідження обох цих явищ, у їх історіях продовжуються залишатися прикрі лакуни, які вимагають повноцінного заповнення. Зазначимо також, що дана розвідка продовжує цикл статей автора, присвячених стосункам махновських повстанців з етнічними меншостями Півдня України, та ставленню останніх до боротьби за побудову анархістського, "безвладного" суспільства.
Автор ставить собі за мету розкрити ступінь участі греків Приазов'я в махновському русі, та освітити основні перипетії взаємостосунків проанархістського селянського руху з грецькими колоністами.
Проблема стосунків махновців з приазовськими греками має свою історіографію. Ще в 1924 р., в Харкові, у видавництві "Молодой рабочий" вийшла одна з перших книг про махновщину. Її автором був колишній працівник культпросвіту повстанської армії Ісак Тепер /Гордєєв/, один із секретарів анархістської конфедерації "Набат", що в 1921 р. зрадив своїх товаришів й перейшов на службу до сумнозвісної Надзвичайної комісії. Спочатку він працював у якості таємного агента серед махновців, а потім, після придушення повстанського руху, мав у якості пропагандиста розкрити очі читаючій громадськості радянської України на мерзенність внутрішнього життя анархістського війська. Хоча книжка і була яскравим прикладом соціального замовлення, вона й до сьогодні викликає підвищену увагу дослідників як непересічне джерело інформації, поданої безпосередньо з глибини махновської спільноти. Для нас вона цінна в першу чергу тим, що автор, відповідаючи сам собі на поставлене запитання: звідки пішла махновщина? дає абсолютно несподівану для багатьох відповідь: "...з цілої низки багатих грецьких (авт. вид. - В.Ч.) селищ, як то: Комар, Богатир, Великий та Малий Янісоль тощо" [1, с.24]. Точка зору І.Тепера в історіографії не прижилася. Протягом подальших 65 років махнознавці усіляко робили вигляд, що цього химерного трактування початків "махновщини" взагалі не існує, аж поки нею з ентузіазмом не зацікавився відомий маріупольський краєзнавець Лев Яруцький. У 1993 р. він став автором першої опублікованої розвідки про участь "маріупольських греків" у махновському русі, що увійшла до його книги у вигляді окремої глави. Дещо пом'якшивши "теперівські" формулювання, Л.Яруцький в основному погоджується з ними, заявляючи, що "в 1918 р. на заклик Нестора Махна до повстання першими відгукнулися саме селяни грецьких селищ Маріупільщини" [2, с.178]. Проте кожен професійний історик добре знає аксіому, що краєзнавці, навіть найкращі, часто захоплюються і видають бажане за дійсне, а тому висновки їх розвідок треба піддавати перевірці. Взагалі ця тема потребує подальшого розвитку, докладнішого висвітлення, розширення викладу через уведення нових джерел.
Перше запитання, яке вимагає невідкладної відповіді, формулюється таким чином: чому "маріупільські греки" організовано виступили проти денікінського режиму в 1918 - 1919 роках? Чому вони не підтримали його як, наприклад, їх безпосередні сусіди, німці-колоністи? Адже російський уряд, починаючи з кінця ХУЛІ ст. позиціонував себе саме як захисник інтересів православних кримських греків. Саме завдяки старанням російських дипломатів та державних сановників кримські греки були переселені в приазовські степи з Кримського ханату, визволені з-під гніту татар-мусульман. У ХІХ ст. грецькі села не знали ні панщини, ні кріпаччини, ні рекрутських наборів. І ось тобі маєш. Коли російський самодержавний престол захитався і впав у 1917 р., греки Приазов'я виступили у війні не на боці "білогвардійців", які хотіли б поновити імперську велич, а на боці їх ворогів, докладаючи всіх зусиль, аби задушити контрреволюційний рух.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: УЧАСТЬ ПРИАЗОВСЬКИХ ГРЕКІВ-КОЛОНІСТІВ У МАХНОВСЬКОМУ РУСІ (1918-1921 рр.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок