Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ XVIII - ПОЧАТКУ ХІХ СТОЛІТТЯ

ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ XVIII - ПОЧАТКУ ХІХ СТОЛІТТЯ

Назва:
ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ XVIII - ПОЧАТКУ ХІХ СТОЛІТТЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,99 KB
Завантажень:
190
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
І. В. Савченко
ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ XVIII - ПОЧАТКУ ХІХ СТОЛІТТЯ
Упродовж останньої чверті XVIII століття російським урядом послідовно реалізовувалась політика захоплення Чорноморського узбережжя. Прагнення чорноморських проток обумовило поступове розширення кордонів Російської імперії на півдні. Водночас російським урядом впроваджувалося територіальне упорядкування нових земель. При цьому територіальні зміни випрацьовували механізм, за допомогою якого російський уряд здійснював та регулював як саме територіальні, так й адміністративні, внутрішньополітичні та соціально-економічні зміни у житті південного краю. Ці зміни, в кінцевому результаті, мали сприяти укріпленню позицій Російської імперії в регіоні.
Територіальні зміни були важливим фактором формування внутрішнього життя Південної України. Адміністративно-територіальний устрій значною мірою визначав економічний розвиток регіону. Розподіл земель між намісництвами, губерніями, повітами сприяв становленню певних торговельних зв'язків, формуванню особливостей господарчого розвитку того чи іншого краю. Межі адміністративно-територіальних одиниць значною мірою впливали на адміністративне життя. В окремих губерніях чи повітах з' являлися власні традиції здійснення управління, формувалися певні корпоративні зв'язки між чиновництвом. Водночас виокремлення територій кордонами адміністративно-територіальних одиниць відігравало важливу роль у розвитку громадського життя. Об'єднання людності в межах губернії чи повіту формувало розуміння спільності інтересів, визначало створення певних зв'язків серед громадськості. Як наслідок, зміна територіальних меж вела до розриву сформованих традицій та зв'язків, що в кінцевому результаті призводило до руйнації укладу життя південноукраїнського регіону.
На 1774 рік територія Південної України складалася із Запорозьких Вольностей, Новоросійської губернії, західних володінь Війська Донського та Кримського ханства. Територія Новоросійської губернії обмежувалась зі сходу Сіверським Дінцем, із заходу - Синюхою. З півночі лінія кордону Новоросійської губернії йшла течією Тясмина та Висі, перетинала Дніпро, Псел, Ворсклу і йшла вздовж Української лінії.
Північно-західний кордон володінь запорозьких козаків на карті Єлизаветградської провінції окреслювався лінією від гирла річки Мигайського Ташлику, лівої притоки Бугу, до гирла річки Самоткані, що впадає в Дніпро з правого боку [1, с.23]. З північно-східного боку володіння запорожців сягали річки Орелі. Зі східного боку Запорозькі Вольності обмежувалися річками Самарою, Вовчою, Бердою та Кальміусом. Кордон Запорозьких Вольностей і Кримського ханства з південно-західного боку проходив по річках Бугу та Ташлику, потім через річки Мертві Води, Сухий Єланець, Громоклію, Сухий Інгулець, Малий Інгулець до гирла Кам'янки, де вона впадала в Дніпро. З південно-східного боку межа Запорозьких Вольностей проходила по течії річки Конки, через верхів'я Берди до гирла Міусу [1, с.23-23]. Володіння Кримського ханства на півдні України охоплювали Кримський півострів, Причорноморські та Приазовські степи, що на заході обмежувалися Дунаєм.
У 1774 році володіння Російської імперії на півдні істотно збільшилися. За Кючук- Кайнарджийським мирним договором до Росії відійшли межиріччя Дніпра та Бугу на узбережжі Чорного моря, фортеці Кінбурн, Керч, Єнікале, територія на узбережжі Азовського моря між гирлами річок Міусу та Берди, землі по річці Єя. Ці територіальні надбання були невеликими за площею, але важливими для укріплення кордонів Російської імперії та розвитку чорноморської торгівлі [2, с.283- 284]. Фортеці Керч та Єнікале дозволяли контролювати Кримський півострів, фортеця Кінбурн - Очаків. Завдяки отриманню земель між Бугом та Дніпром кордон Російської імперії відтепер йшов не по суходолу, а по річках, що утворювало природний бар'єр. Включення до володінь Росії гирл Дніпра, Дону та Керченської гавані значно розширювало можливості купецтва щодо ведення торгівлі. Однак цінність нових територіальних надбань для Російської імперії не вичерпувалася їх роллю в розвитку торгівлі та укріпленні кордонів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ XVIII - ПОЧАТКУ ХІХ СТОЛІТТЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок