Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ПРОСОПОГРАФІЯ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ КОЗАЦЬКО-СТАРШИНСЬКИХ РОДІВ

ПРОСОПОГРАФІЯ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ КОЗАЦЬКО-СТАРШИНСЬКИХ РОДІВ

Назва:
ПРОСОПОГРАФІЯ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ КОЗАЦЬКО-СТАРШИНСЬКИХ РОДІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,39 KB
Завантажень:
184
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Т. Д. Чубіна
ПРОСОПОГРАФІЯ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ КОЗАЦЬКО-СТАРШИНСЬКИХ РОДІВ
Вітчизняна і зарубіжна історична наука перебувають сьогодні у пошуках нових концептуальних орієнтирів та підходів, за допомогою яких можна було б відтворити багатовимірну історію людства і, зокрема, історію козацько-старшинських родів.
Дослідження козацько-старшинських родів, на нашу думку, неможливе без застосування просопографічного методу (методу дослідження колективних біографій), який кожну особу, що потрапила в поле наукової зацікавленості дослідника, розглядає як особистість та як індивідуальність. Навіть за відсутності достатньої кількості документального і наративного матеріалу він дозволяє шляхом історичного занурення реконструювати особистість у її громадському, суспільному і приватному житті, відтворити духовний космос індивіда [1-8].
Історія кожного роду має свою відзнаку. При побудові наукової розвідки такі відзнаки суттєво впливають на її концептуальні засади. Якщо не з'ясувати і не розкрити їх своєчасно, подальше історичне просопографічне дослідження може призвести до плутанини чи зміщення акцентів.
Маючи намір показати зв'язок між представниками різних поколінь та визначити місце досліджуваної родини в загальному розвитку суспільства, потрібно одночасно розв'язувати завдання, яке стоїть на стику генеалогії та історії культури, - виявити еволюцію ідей, що пронизують історію даного роду, та діяльнісних практик.
Для просопографічного дослідження козацько-старшинські роди утворюють привабливий у багатьох відношеннях об'єкт.
Формування аналітичної вибірки з осіб, пов'язаних кровною спорідненістю, дозволяє спробу виділити в їхніх індивідуально неповторних характерах і долях складові, детерміновані, по-перше, природою (біологією); по-друге, соціальним началом (середовищем); по-третє, мультифакторними компонентами, що не зводяться до дії однієї причини. Важливість подібного виокремлення (засобами просопографії і/або іншими) для розуміння "пристрою" і генезису індивідуальності є, на наш погляд, очевидною. Вважаємо, що на цьому шляху відкривається можливість зробити крок також у напрямі проблем "великого звучання": від історії окремих доль перейти до загадок епохи - її змісту, вигляду, духу, а також у будь-якому разі уникнути деяких пасток.
Робота з групами, що складаються з осіб, поєднаних спільністю роду, відкриває цікаві можливості для вивчення еволюції культурних феноменів, і насамперед тому, що розширює хронологічні рамки дослідження. Матеріал, який охоплює значний хронологічний період, здатний характеризувати ці феномени не лише в статиці, а й в історичній динаміці. Останнє є вельми цінним для інтерпретації конкретного матеріалу в різних історико-культурних контекстах. Більш цілісно при цьому розкривається і власне культурологічний аспект подій.
Дещо спрощуючи реальну картину, будь-яку соціалізовану особу можна представити як результат сукупної дії трьох різноприродних чинників, трьох субстанціонально незалежних начал (див. рис. 1):
генетичного чинника (О): начала природженого, зумовленого генетичною пам'яттю - психофізіологічних характеристик індивідуума, що частково зберігаються в ході їх міжпоколінної трансляції;
сімейного (фамільного) чинника (Р): традицій роду, тієї складової вже не генетичної, а соціокультурної пам'яті, яка транслюється на рівні мікроосередків суспільства - сім'ї та ряду соціальних агентів, завдяки яким ця особа формується і розвивається; це - соціальна адсорбована особою пам'ять, яка передається не всім простором (середовищем) дитинства, а лише тією його частиною, що пов'язана з домашнім вихованням;
чинника часу (Т): "духу епохи", утвореного з тих ментальних стереотипів, які нав'язує індивідуумові час, а точніше, сучасний йому, переважно позасімейний, культурний субстрат, що є носієм досвіду лише частково відрефлектованого в різних формах пов'язаних з ним соціальних практик; це інша частина соціокультурної пам'яті, яка зберігається і безперервно оновлюється в структурних осередках суспільства всіх рівнів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: ПРОСОПОГРАФІЯ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ КОЗАЦЬКО-СТАРШИНСЬКИХ РОДІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок