Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ТИП ДЕРЖАВНОСТІ В ДАВНЬОРУСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

ТИП ДЕРЖАВНОСТІ В ДАВНЬОРУСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Назва:
ТИП ДЕРЖАВНОСТІ В ДАВНЬОРУСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,53 KB
Завантажень:
403
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
ТИП ДЕРЖАВНОСТІ В ДАВНЬОРУСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Ще князь Святослав, батько кн. Володимира, почав реформувати органи адміністративно-територіального управління Київської Русі. Суть їх полягала в тому, що в руські волості і землі великий князь київський почав призначати своїми представниками найближчих родичів. Вони повинні були здійснювати на місцях всі судові, фінансові і військові функції великого князя. Рання смерть князя Святослава перервала проведення цієї реформи. Суть адміністративної реформи полягала в ліквідації племінних князівств. Вождів і князів племінних князівств замінили намісники великого князя — його сини і старші дружинники, які були відіслані у волості "на кормление", як платню за службу.
Адміністративна, воєнна і судова реформи кн. Володимира. З часом реформу Святослава продовжив його син, великий князь київський Володимир. Йому вдалося завершити цю реформу. Територія держави була поділена на волості і уділи. Всі 12 його синів були призначені ним в найбільші волості Русі як представники центральної влади. Тип державності, який встановився в результаті цієї реформи, проф. О. Пріцак називає патримоніальним. Це означало, що державна влада, економіка, культура були монополією князя та династії, яку він очолював, і ними ж контролювалась. Склалося ж так тому, що і джерело української християнської культури, Візантія, була також патримоніальною державою. В таких обставинах неможливо було в княжу добу створити провідну верству (цілий пануючий клас), співучасника влади із володарем та політичну культуру правлячої еліти.
І таким цей лад був тому, що великий князь одночасно був і главою династії, який ділився своєю владою з членами сім'ї. У випадку вимирання династії, або за умови воєнної поразки держави остання щезала з політичної карти світу.
Воєнна реформа кн. Володимира була спрямована на зміцнення оборонного потенціалу Русі. Суть її полягала в ліквідації племінних воєнних об'єднань і злитті воєнної системи з системою феодального землеволодіння.
Судова реформа передбачала вдосконалення звичаєвого права під назвою "Закон Руський" і пристосуванні його до сучасних умов. Малось на увазі, що ініціатива і право в проведенні судочинства на всій території держави повністю переходила до рук великого князя.
За правління кн. Володимира остаточно сформувалась Руська держава і її територія. Володимир фактично завершив процес збирання земель. На заході Русь сягала Карпат, а на сході — Волги, на півночі вона починалась на берегах Балтики і простягалась до берегів Чорного моря. Після цього територія Русі вже не збільшувалась.
З падінням Хазарського каганату та виходом печенігів до кордонів східнослов'янських земель почалось відселення слов'янського населення у внутрішні райони. Літопис засвідчує, що в ті часи кн. Володимир будує нові та реконструює старі фортеці по Десні, Ворсклі, Трубежу, Сулі. Археологічними роботами встановлено, що Посулля стало південно-східним рубежем Київської Русі.
Відцентрові сили у вигляді племінних князівств Прикарпаття (білі хорвати) ще пробували відокремитись від Києва. Але це була остання така спроба, яку кн. Володимир задавив в самому її зародку. Як писав С.М.Соловйов, кн. Володимир в 992 р. ходив з єпископами в землю Червенську, навчав, хрестив людей і збудував місто і дерев'яну церкву Богородиці. "Ходити в землі" — в ті часи означало зовсім не візит миру і дружби.
Незадовго до своєї смерті, в 1015 p., кн. Володимир зіткнувся з неймовірними труднощами в управлінні зібраними землями. Його власної дружини вистачало лише для завоювання. Для утримання ж старих і нових підданих в покорі війська не вистачало. Весь час діяли вже згадувані відцентрові тенденції. Новгород, Полоцьк, Червлена Русь та інші землі час від часу намагалися відкластись від Києва. Посилаючи в ті землі воєвод на замирення, великий князь ризикував тим, що й воєвода міг стати зрадником і приєднатись до сепаратистів та піти війною на Київ. Тому-то за Володимира зміцніла система роздачі уділів синам.
Русь за кн. Ярослава.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: ТИП ДЕРЖАВНОСТІ В ДАВНЬОРУСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок