Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Визначення українського національного характеру в культурі ХІХ століття

Визначення українського національного характеру в культурі ХІХ століття

Назва:
Визначення українського національного характеру в культурі ХІХ століття
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,88 KB
Завантажень:
382
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
РЕФЕРАТ
на тему: “Визначення українського національного характеру
в культурі ХІХ століття”


План
Проблема розщеплення.
Церква.
Мова, культура.
Мораль.
Соціальна культура.
Трагізм впливу Радянської Влади.


3.4. Психологічна особливість українців
Український народ у процесі його розвитку супро-воджували: з одного боку, поглиблення відносної національної єдності, з іншого - "певні відмінності у психіці, культурі, політичному та економічному спосо-бах життя ".
Протягом століть Галичина належала до іншої держа-ви, до іншої церкви, ніж Велика Україна, і жила під інши-ми (переважно польськими і німецькими) культурними впливами. М.С.Грушевський зазначав, що якби Галичина і Велика Україна не піклувалися кожна про зближення, а пішли своїм шляхом, то за 20-30 років вони утворили б дві різні національності на єдиній етнічній основі, як сер-би і хорвати - дві частини сербського племені, що внаслі-док політичних та релігійних обставин спромоглися розій-тися до повного відокремлення. Наддніпрянці – це пере-важно люди східноєвропейської культури і свідомості. Вони, хоча й відрізняються від росіян, проте з останніми їх єднає дуже багато: спільність історичної долі, війни, трагедії і перемоги, релігія і культура, оскільки 10-12 і 7-8 поколінь українців відповідно на Лівобережній та Пра-вобережній Україні формувалися разом з росіянами і у складі Російської імперії. Сучасне покоління зрілих галичан, життя дідів і навіть юність батьків яких проходили у складі Польської та Австро-Угорської держав, хоча й про-живало в СРСР, проте його світогляд генетично форму-вався і рівнявся на західноєвропейську – австро-німецьку та польську культури, звичаї і традиції. Галичани зазнали багатовікової асиміляції і виробили навіть типово захід-ноєвропейські, щоправда з українським підґрунтям, куль-турні, релігійні та побутові традиції. Це зменшує мож-ливість для наддніпрянців у сучасній державній політиці стати на бік галичан і навпаки (проблема розщеплення).
Двоякий вплив на українське державотворення мало також, як уже зазначалося, існування та діяльність греко-католицької церкви в Галичині. З одного боку, залежна від Ватикану уніатська церква в Галичині формує універ-сальний західноєвропейський католицький менталітет, який докорінно відрізняється від православного візантійського менталітету Наддніпрянської України. З іншого боку, за часів панування Польщі, особливо в міжвоєнний період, саме належність до греко-католицької церкви іден-тифікувала національну належність українців Галичини, на відміну від польського римо-католицизму, зберегала українську окремішність у Галичині. 3вісно, що остаточне оформлення української нації, яке припадає на другу половину XIX – початок XX ст., могло відбутися тільки в Західній Україні. Безпідставне переслідування російсь-ким царизмом усього українського перенесло центр національного руху з Києва у Галичину. Це мало подвійне значення. По-перше, літературна мова вироблялася на основі західноукраїнського діалекту, а не полтавського чи київського, тобто більш далекого від російських говірок. По-друге, польська мова, а не російська, стала джерелом нових абстрагованих і наукових словоутворень. Двоякий вплив на формування народу Галичини мав і сам факт його багатовікового перебування у складі Польської держави. З одного боку, дискримінація галичан поляками як меншовартісної нації, на відміну від нівелюючого інтер-націоналізму російської і радянської імперської політики, які навіть допускали українців до складу російської дво-рянської і радянської адміністративної еліт, допомогла га-личанам зберегти в усіх історичних катаклізмах "україн-ський дух" завдяки своїй близькості до Заходу та опорі на уніатську церкву. Хоча слід зазначити, що католицька церк-ва, яка утворила культурну спільність Західної Европи, де історично опинилася й Галичина, відвела останній роль своєрідного посередника між Сходом і Заходом. Крім того, установила історичні зв'язки Галичини і католицької церк-ви, відкрила народу цієї частини України шлях до євро-пейської культури.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Визначення українського національного характеру в культурі ХІХ століття

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок