Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Історія, церква і консервативні цінності в науковій творчості Вячеслава Заїкіна

Історія, церква і консервативні цінності в науковій творчості Вячеслава Заїкіна

Назва:
Історія, церква і консервативні цінності в науковій творчості Вячеслава Заїкіна
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,13 KB
Завантажень:
183
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Історія, церква і консервативні цінності в науковій творчості Вячеслава Заїкіна


Народився Вячеслав Михайлович Заїкин у 1896 році в місті Вовчанську Харківської губернії у родині вчительки і правника. Його мати - Олександра Михайлівна Колосовська, що після швидкої смерті чоловіка у 1902 році присвятила себе вихованню сина, насамперед, як згадував Заїкин, вихованню “релігійного почуття і світогляду”, справила величезний вплив на його розвиток, залишившись для нього на все життя найближчою і найважливішою людиною. Вячеслав закінчив Третю Харківську гімназію, і 1914 року вступає на юридичний факультет Харківського університету,одночасно навчаючись на історично-філологічному відділенні. Вже на еміграції В. Заїкин характеризував себе як учня М.О.Максимейка (що в свою чергу був учнем М.Ф. Владимирського –Буданова) та М.В.Клочкова (учня С.Ф. Платонова), зазначаючи: “я додержуюся схеми історії українського державного устрою й права Владимирського-Буданова й Максимейка, а не Грушевського або Липинського”.
За студентських часів В.Заїкин виявив неабиякі наукові здібності, за праці “Невільництво в Московській державі XVI-XVII ст.”, “Капітуляція в Туреччині”, “Босфор та Дарданелли” він нагороджується золотою медаллю, двома преміями ім. Каченовського й двома почесними відзнаками.
На останні роки студентства В. Заїкина припали революційні події 1917-1918 рр. Пізніше, у квітні 1929 р., пишучи до О.Назарука, одного із прибічників гетьманського руху й бажаючи справити на адресата добре враження, він писав: “Коли для мене в’яжуться приємні спогади з 29.04.1918, то передовсім тому, що в сей день Україна справді визволилася від страшних небезпек, до яких вели її соціялісти всіх кольорів…я хочу передати свої тодішні враження й переживання весняні, великодневі, молодечі й безмежно-радісні. Мені було тоді 21 рік, я щойно скінчив (блискуче) Університет (за два тижні перед тим), а тут весна, Великодень і радісна вістка з Києва!” Так Заїкин “згадував” гетьманський переворот для Назарука, демонструючи зажди притаманне йому вміння підлаштуватися під вподобання адресату. В іншому листі історик зазначає, що 1917 року він приступив до написання “роману, котрого темою було зображення подій на Великій Україні підчас війни”. Твір, який він автохарактеризував як “надзвичайно цікавий”, розповідав історію світоглядної еволюції головного героя, який починав як націоналіст (послідовник Кляйста), але врешті приходив до християнського світобачення. Коли такий роман і існував, то прозріння головного гроя, поза сумнівами, є алюзією до світоглядного вибору самого В.Заїкина.
У 1918 році юнак закінчив Харківський університет з дипломом першого ступеня і був залишений як стипендіят при історично-філологічному відділенні для підготовки до професорського звання. Але 1920-го року разом з матір’ю він виїхав на Кубань, де після подання дисертації “Соединение Украины с Московским государством в 1654 г.” і прочитання кількох пробних лекцій його обирають на катедру російської історії Донського Педагогічного інституту, а з 1921 р. (після подання праці “Сучасна криза історичної науки”) він викладає у кількох вищих навчальних закладах регіону методологію і філософію історії.
У 1922 році Заїкин одержує запрошення на катедру історії української культури при Харківському ІНО, але того ж року, разом з матір’ю, нелегально перетинає польський кордон і опиняється у Варшаві. Мотиви і безпосередня реалізація виїзду Заїкина за кордон залишаються таємницею. Звісно, він міг побоюватися репресій через своє соціальне походження, хоча початок 1920-х років є радше часом відродження надій на вільний розвиток науки та академічну свободу. Підстав для політичної еміграції історик, наскільки знаємо, не мав.
Умови життя у Варшаві були тяжкі. Гонорарів за публікації історик майже не отримував, а через короткозорість і фізичну слабкість не міг працювати фізично. Восени 1923 року Заїкинові вдалося влаштуватися викладачем історій та російської мови у старших класах Варшавської російської гімназії, але ненадовго - Заїкин твердить, що вирішивши “при першій нагоді голосно зманіфестувати мої національні погляди” й зробивши це під “час промови “Пушкін як світовий поет”, зазначивши, що Мазепа й Орлик були великими українськими патріотами”, він втратив посаду в гімназії.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Історія, церква і консервативні цінності в науковій творчості Вячеслава Заїкіна

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок