Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> реферат на тему: Причини та наслідки агресії більшовицької Росії.УНР в кінці 1917 – початок 1918 рр.Запорізька Січ – козацько-демократична республіка, продовжувач державотворчих традицій

Причини та наслідки агресії більшовицької Росії.УНР в кінці 1917 – початок 1918 рр.Запорізька Січ – козацько-демократична республіка, продовжувач державотворчих традицій / сторінка 3

Назва:
Причини та наслідки агресії більшовицької Росії.УНР в кінці 1917 – початок 1918 рр.Запорізька Січ – козацько-демократична республіка, продовжувач державотворчих традицій
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,76 KB
Завантажень:
313
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
, функції Головної скарбниці та Українсько-го Державного Банку виконували Київська губернська скарбниця та Київська контора Держбанку.
Варто звернути увагу й на таку деталь. Одні інституції почина-ли діяти ще до того, як відповідним чином "легалізувалися". Так, посада Генерального контролера існувала ще в першому складі Генерального Секретаріату, однак 23 березня 1918 р. його канцеля-рія подає на розгляд Центральної Ради проект закону "Про тимча-сову організацію державного контролю". Створення ж деяких ін-ших, навпаки, декларувалося значно раніше, ніж до них доходили руки. Ще в жовтні 1917 р. Декларація Генерального Секретаріату передбачила організацію економічного комітету. Однак ця ідея стала реалізуватися лише в останній місяць існування Центральної Ради, коли 31 березня 1918 р. до неї надійшов проект закону "Про вищу економічну раду УНР".
Військове будівництво. Ще до утворення УНР Центральна Рада здійснила значну роботу по українізації військових формувань як на території України, так і на фронті, хоча її лідери і стояли на позиціях створення не регулярної армії, а народної міліції. З цього питання в Україні йшла гостра політична боротьба.
Незабаром після утворення УНР для керівництва військовим будівництвом було створено Генеральне секретарство військових справ, яке 12 листопада стало до роботи. Очолив його С.Петлюра, однак наприкінці грудня він подав у відставку, й на цій посаді його замінив М.Порш.
У тому ж листопаді Генеральне секретарство військових справ прийняло рішення утворити Генеральний військовий штаб, до складу якого входило кілька управлінь, зокрема військово-політич-не та інтендантське, і відділів (організаційний, загальний, військо-во-комісаріатський, артилерійський, зв'язку) та спеціальна комісія, що мала вирішувати проблеми офіцерів-українців, які служили в російській армії й залишилися "без роботи". М.Порш видав спеці-альний наказ згідно з яким до українського війська приймалися лише "офіцери, що були родом з України".
Паралельно закладалися правові основи військового будівни-цтва. Так, 23 грудня з'явився закон "Про відстрочення призова на військову службу і відкомандирування з неї громадян Української Республіки", потім — закон "Про утворення Комітету по демобілі-зації армії" і, нарешті, 16 січня — тимчасовий закон про утворення українського народного війська, який остаточно закріпив перемогу тих, хто виступав за загальне озброєння народу. Відповідно до цього закону тодішню армію належало демобілізувати й замінити народ-ною міліцією для оборони від зовнішнього ворога, причому до прийняття остаточного закону мав розпочатися набір інструкторів, які після відповідної підготовки приступили б до організації наро-дної міліції. Реальні події показали всю ілюзорність подібних пла-нів, коли під час муравйовського наступу на Київ виявилося, що Центральній Раді не вистачає регулярної армії.
Після того, як на початку березня 1918 p. Центральна Рада повернулася ло Києва, її військову концепцію було змінено. Було проведено реорганізацію Генерального військового штабу, а у квіт-ні військове міністерство й Генеральний штаб виробили новий план організації армії на основі територіального набору. Українська ар-мія мала складатися з 8 корпусів піхоти і 4 корпусів кінноти. Розроблялися й інші заходи (зокрема, план призову, який мав розпочатися восени), спрямовані на формування регулярної армії. Крім того, Центральна Рада прагнула розв'язати питання, пов'язані із соціальним захистом військовослужбовців. Так, 16 квітня Гене-ральне Писарство надіслало Центральній Раді законопроект про допомогу сім'ям військовополонених.
Та було вже пізно. Однак не варто причини загибелі Центра-льної Ради шукати лише в її прорахунках на військовій справі — вони тільки поповнили низку фатальних помилок, що їх допустила Центральна Рада за свою недовгу історію.
Останні дні Центральної Ради і повчальні уроки. 4 грудня Цен-тральна Рада отримала ультиматум Раднаркому за підписами Леніна і Троцького. Обвинувачення з боку радянського уряду зводилось до того, що відкликаючи в односторонньому порядку українізовані війська.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему: Причини та наслідки агресії більшовицької Росії.УНР в кінці 1917 – початок 1918 рр.Запорізька Січ – козацько-демократична республіка, продовжувач державотворчих традицій

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок