Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Становлення лівої фракції загальноросійської партії соціалістів-революціонерів в Україні на початку 1917 року 

Становлення лівої фракції загальноросійської партії соціалістів-революціонерів в Україні на початку 1917 року 

Назва:
Становлення лівої фракції загальноросійської партії соціалістів-революціонерів в Україні на початку 1917 року 
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,03 KB
Завантажень:
159
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Становлення лівої фракції загальноросійської партії соціалістів-революціонерів в Україні на початку 1917 року 


Перемога Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 року, яка остаточно повалила ненависний усім народам Росії царизм, створила принципово нову політичну ситуацію, коли вперше в історії свого існу-вання революційно-демократичні партії могли діяти легально, без будь-яких пе-решкод і утисків з боку нового уряду. Діяльність в умовах відносної де-мократії дозволяла кожній партії зайняти дійсно те місце, яке вона посідала серед інших партій і відчути яким авторитетом вона користувалась в народі.
За зазначених умов докорінно змінилося суспільно-політичне положення загальноросійської партії есерів в Україні. З малочисельної партії, яка ледве подавала ознаки життя, яка знаходилася у глибокому підпіллі, постійно переслідувалася і не мала впливу на політичне життя країни вона за короткий час перетворилася в найбільш чисельну та популярну партію, стала учасницею правлячої коаліції.
Поповнення рядів партії есерів відбувалося за рахунок селян, робітників, солдат, службовців, міщан, студентів, учнів тощо. Найбільший вплив есери мали на селян, спираючись на популярність серед селян програми зрівняльного землекористування - „соціалізації землі”. І самі есери відмічали: „Все-таки селяни люблять вважати себе есерами, не стільки знаючи програму партії, скільки вірячи в неї” [4, с. 25]. Реальний зміст есерівського соціалізму містився в тому, щоб під прапорами свободи, рівності та справедливості мобілізувати народ на поступову ліквідацію залишків феодального ладу. Разом з тим есери вимушені були визнати подвійний характер природи селян: вони не тільки трударі, а й власники. Ця обставина ускладнювала пошук шляхів та можливостей прилучення селян до соціалізму. Есери наголошували на необхідності зв'язку робітників з селом, як однієї з основ класової „робітничо-селянської єдності” [6, с. 180]. Тому вони розповсюджували свій вплив і на важливі економічні та політичні центри України, де переважав пролетаріат російського походження. Партія есерів, стрімко збільшуючись, стала однією з найчисельніших партій, але багато з членів партії мали слабкі уявлення про теорію есерів, намагаючись добути вигоду з членства у впливовій правлячій партії [5, с. 203].
Загальноросійська партія есерів не відрізнялася ідейною та тактичною єдністю та організаційною монолітністю. Усі есери розподілялися на правих – відвертих оборонців, центристів – „революційних оборонців” і лівих – інтернаціоналістів. Есери центру – представники основної ідейно-політичної течії та чисельного складу партії, були прихильниками офіційної політики партії, яку проводив ЦК. Вони вважали, що революція закінчилася ліквідацією царизму та класовим миром, що „в країни немає нічого, проти чого треба вести війну”. Влада повинна належати тільки буржуазії, а Радам немає необхідності брати владу до своїх рук і вони повинні лише спостерігати за діями Тимчасового уряду [3, с. 47]. На думку есерів, реальною владою на місцях повинні бути такі органи самврядування, як міські думи, волосні, уїзні та губернські земства, обрані демократичним шляхом. Свою головну політичну задачу есери бачили у завоюванні більшості в цих органах, а потім, спираючись на них, і на Установчих зборах [6, с. 207].
Праві есери проводили відкриту шовіністичну політику з питань війни, виступали за доведення її „до остаточної перемоги”, за міцний союз із буржуазією, партією кадетів та повністю відмовлялись від проведення соціальної програми партії. В есерівських організаціях України прибічники правої течії були малочисельні і зазвичай блокувалися з есерами центру, яких також називали правими.
Ліві есери наполегливо виступали проти імперіалістичної війни, несхвально ставилися до коаліції з буржуазією і вимагали скорішого вирішення селянського питання. Одночасно, ліві есери виключали можливість перемоги соціалістичної революції лише в однієї країні та постійно коливалися між більшовиками та своїм центром і довго не наважувалися організаційно відокремитись від нього.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Становлення лівої фракції загальноросійської партії соціалістів-революціонерів в Україні на початку 1917 року 

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок