Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> ІСТОРІЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ БАПТИСТАМИ ТА ЄВАНГЕЛЬСЬКИМИ ХРИСТИЯНАМИ В СРСР У 1920 - 30-Х РОКАХ

ІСТОРІЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ БАПТИСТАМИ ТА ЄВАНГЕЛЬСЬКИМИ ХРИСТИЯНАМИ В СРСР У 1920 - 30-Х РОКАХ

Назва:
ІСТОРІЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ БАПТИСТАМИ ТА ЄВАНГЕЛЬСЬКИМИ ХРИСТИЯНАМИ В СРСР У 1920 - 30-Х РОКАХ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,93 KB
Завантажень:
122
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
I.В. Саламаха
ІСТОРІЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ БАПТИСТАМИ ТА ЄВАНГЕЛЬСЬКИМИ ХРИСТИЯНАМИ В СРСР У 1920 - 30-Х РОКАХ
20-30-і роки ХХ ст. - найбільш гострий період у взаємовідносинах між євангельськими християнами і баптистами. Це - період ідеологічної боротьби та боротьби за віруючих.
Обидві течії з'явилися в Росії у середині XIX ст. і на початку ХХ ст. вже мали свої офіційно оформлені Союзи: у 1884 р. був заснований Союз руських баптистів, а в 1909 р. - Союз євангельських християн. Між цими двома протестантськими течіями простежувалась близькість догматичних, культових і організаційних позицій.
Але були у них і деякі розбіжності:
Баптисти дотримувались кальвіністської доктрини провіндеціалізму; євангельські християни дотримувались армініанської доктрини, згідно з якою людина є володарем власної волі.
Баптисти припускали наявність "друкованого" сповідування; євангельські християни виступали проти такого роду сповідування, вважаючи, що їх сповідування - Новий Завіт і ніякого іншого катехізису або символу віри їм не потрібно.
Баптисти допускали до хлібопреломлення (причащення) лише хрещених по вірі; євангельські християни - усіх християн.
Обряди хрещення, хлібопреломлення та шлюбу у баптистів можуть здійснювати лише пресвітери; в євангельських християн - будь-який член общини [1.-С.727].
З кінця XIX ст. були спроби як з боку євангельських християн, так і з боку баптистів об'єднати ці дві течії. У 1884 р. В. Пашков (один з керівників євангельських християн) спробував "об'єднати усіх віруючих, щоб вони могли пізнати один одного і потім працювати разом". Але з цього нічого не вийшло. Баптисти виступали проти введення відкритого хлібопреломлення та омовіння ніг у тих общинах, де це раніше не практикувалося [2.-С.19-22]. Також баптисти виступали проти того, що обряди хрещення, хлібопреломлення та шлюбу міг здійснювати будь-який член общини (як у євангельських християн).
Як бачимо, вже з самого початку, хоча й було бажання обох течій об'єднатися, на заваді ставали віросповідувальні догми.
Були спроби провести об'єднавчі з'їзди у 1898 р., 1903 р. Нарешті, у 1905 р. відбувся Об'єднавчий з'їзд баптистів і євангельських християн, на якому вперше було прийняте загальне найменування "євангельські християни-баптисти" [3.-С.6-8]. Але далі цього справа не пішла.
На цей час у керівництві баптистів виділились дві групи. Першу групу очолювали брати Мазаєви, другу - Павлов та Одинцов. Формально до 1919 р. головою Союзу баптистів був Дей Мазаєв, який проповідував повне відсторонення від політики і завдання внутрішньої місії баптизму вбачав у релігійному умиротворенні, вихованні у віруючих покірності своїй земній долі як передбаченій Богом, "спасіння" наперед визначеного не всім, хто прийняв баптистську доктрину, а тільки "обраним".
Друга група баптистів - так звані "молоді", виступали за необхідність змін у церкві. І одне з основних завдань вони вбачали в об'єднанні баптистів з євангельськими християнами [4.-С.52].
Євангельські християни (на чолі церкви в цей час був І. Проханов) були прибічниками "загальної спокути", тобто відстоювали ідею про те, що усі віруючі, а не тільки "обрані" (як у баптистів) отримають спасіння. В общинах євангельських християн обряди могли проводити за дорученням общини будь-які члени (у баптистів - тільки рукоположеними пресвітерами). Та й взагалі євангельське християнство відрізнялося від баптизму менш суворою централізацією, значенням та впливом релігійної ієрархії і духом авторитарності.
У 1917 р. між керівниками баптистів і євангельських християн знову почалися переговори про злиття, але знов не було досягнуто згоди. Баптистські "молоді" лідери П. Павлов, М. Тимошенко писали Д. Мазаєву: "Ми вважаємо, що справу об'єднання не можна вважати похованою, а навпроти, ті труднощі, що виникли, повинні змусити нас, і взагалі усіх, відверто співчуваючих цій славній справі, тісніше об'єднатися для подолання перешкод" [5.-Кол.УШ.-Оп.1.-Спр.24.-С.2]. Однією з таких перешкод і була протидія з боку мазаєвської групи. Хоча більшість віруючих була за злиття союзів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: ІСТОРІЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ БАПТИСТАМИ ТА ЄВАНГЕЛЬСЬКИМИ ХРИСТИЯНАМИ В СРСР У 1920 - 30-Х РОКАХ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок