Головна Головна -> Реферати українською -> Історія України -> Київська Русь (ІХ-ХП ст.)

Київська Русь (ІХ-ХП ст.)

Назва:
Київська Русь (ІХ-ХП ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,39 KB
Завантажень:
464
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему
Київська Русь (ІХ-ХП ст.)


На межі УПІ-ІХ ст. у результаті тривалого процесу політичної, економічної та етнокультурної консолідації східнослов'янських племен виникла Київська Русь. Про Київ, а також Київську Русь як могутню державу розповідали арабські й візантійські автори, скандинавські саги, французькі епічні твори, німецькі хроніки. Так, відома "Пісня про Роланда" свідчить про участь дружин русичів у війні проти Карла Великого, а Микита Хоніат повідомляв, що русичі врятували Візантію від половців.
Як єдина держава Київська Русь існувала з IX ст. до 30-х років XII ст. Політичною формою була ранньофеодальна монархія з елементами федералізму. Територія Київської Русі простягалася між Чорним і Балтійським морями, Карпатами і Волго-Окським межиріччям.
Основне місце в економіці Київської Русі посідало сільське господарство, де використовувалися різноманітні знаряддя праці — плуг, соха, сапа, серп, коса та ін. Вирощували жито, пшеницю, просо, ячмінь, овес, горох. Займалися також скотарством.
У Київській Русі були поширені різні ремесла; особливо були розвинені чорна металургія й металообробка. Тоді вже виготовляли понад 150 найменувань виробів із заліза. Усе це сприяло розвитку як внутрішньої, так і міжнародної торгівлі. Основними торговельними партнерами Київської Русі були Візантія, Волзька Болгарія, Хозарія, країни Арабського Сходу, Скандинавські та західноєвропейські країни. На міжнародні ринки Русь вивозила хутро, мед, шкіру, різноманітні ремісничі вироби. Ввозила золото, срібло, дорогі тканини, вина, посуд, зброю. Уже за часів Володимира Святославича і Ярослава Мудрого Русь друкувала власні гроші, а в розрахунках у великих торговельних операціях використовувала срібні зливки — гривні.
З розвитком феодальних відносин відбувалось подальше соціальне розшарування населення. Існували феодальні двори — замки, де жили феодали, їхня дружина, а також ті, хто їх обслуговував. Виникли нові форми поселень — укріплені "гради", де жили ремісники, торгівці. Саме з таких "градів" виросли стародавні міста — Київ, Чернігів, Новгород, Ізборськ та ін. У "Повісті временних літ" зазначалося, що в ІХ-Х ст. на Русі було 20 міст, у XI ст. — 32, а за іншими літописами у XIII ст. — понад 300 поселень міського типу. Більшість населення проживало в селах і займалося сільськогосподарським виробництвом. Основною категорією населення, зайнятого в сільському господарстві, були вільні селяни — смерди. Вони мали власне господарство, проте повинні були також працювати й на феодала. В історичних джерелах згадуються й інші категорії населення — дворова челядь, холопи, які повністю залежали від свого пана, рядовичі й закупи — колишні смерди, що лишилися без власного господарства і працювали на феодала.
Главою держави був Великий київський князь. Правлячий клас становила його дружина (старша — бояри, молодша — звичайні дружинники, або гридні), через яку здійснювалось управління Руською землею.
Писемні джерела, у тому числі "Повість временних літ" літописця Нестора, свідчать про перші кроки східноєвропейського державництва ще в VI ст., коли в Середній Наддніпрянщині склався військово-політичний союз племен. Важливим моментом у цьому процесі стало заснування Києва (за останніми даними — у V ст.). Згідно з літописом першим київським князем був Кий. У УПІ-ІХ ст. у Середній Наддніпрянщині виникло державне об'єднання — Руська земля, до складу якого ввійшли поляни, древляни, сіверяни.
Згідно з літописною традицією в генезисі Давньоруської держави активну роль відігравали нормани, яких на Русі називали варягами. Перші загони варягів з'явилися на слов'янській землі в IX ст. Вони нападали на міста і селища слов'ян, розташовані навколо озера Ільмень, на фінські і латиські племена, що жили у Прибалтиці. Окремі загони варягів йшли на службу до слов'янських князів, які брали участь у боротьбі з хозарами, у походах на Візантію.
Як записано у "Повісті временних літ", у 862 р. варязького конунга Рюрика ільменські слов'яни запросили княжити в Новгороді на річці Волхові.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Київська Русь (ІХ-ХП ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок